Посеред дрімучих лісів Прилуччини стоїть велична красуня-церква. Дарма, що занедбана і напівзруйнована. Вона ще й нині дивує випадкових подорожніх довершеністю архітектурних форм та всеохоплюючою Божою Благодаттю. Це Свято-Вознесенська церква Київського Патріархату зникаючого села Радьківка. Вона має понад двохсотлітню історію. Фундатором її був бунчуковий товариш Прилуцького козацького полку, а пізніше - колезький асесор Федір Стефанович Ракович. Потурбувався благодійник, аби церква мала високохудожнє архітектурне та живописне оздоблення. Іконостас і фрески писав спеціально запрошений академік. Прихожанами храму були жителі навколишніх сіл: Стрільників, Лісових Сорочинців, Обичева, Малої Дівиці.
Відтоді, як у стінах храму відлунали звуки останньої літургії, минуло близько тридцяти років. Протягом усього цього часу Свято-Вознесенська церква методично руйнується під тиском прилуцьких "дачників" і байдужості влади. Розкрадені підлога, вікна, двері. Майже повністю розібрано на цеглу теплий приділ на честь Олександра Невського, нищаться стіни, зривається металева крівля. Бездуховність і безкарність роблять свою чорну справу. Здавалося, цей процес триватиме й далі і вже ніщо не врятує перлину архітектури початку 19 століття.
Та ось змінилося керівництво відділу культури Прилуцької райдержадміністрації. Новий начальник, молодий та енергійний Артем Аніщенко, звернув увагу на цю проблему. На його заклик відгукнулися козаки ГО Окремого Прилуцького козацького полку ім. П. Сагайдачного, які взяли Свято-Воскресенську церкву під особисту опіку. А головне - організували й провели справді історичний захід - перший суботник по відродженню храму.
20 листопада після кількох підготовчих поїздок козаки на чолі з Кошовим отаманом Петром Дубчаком та полковим священиком Віталієм Юрочко, помолившись у Соборі Різдва Богородиці, вирушили до Радьківки. Погода того дня з Божої ласки сприяла, було сонячно й тепло (і це після затяжних дощів). Робота кипіла, працювалося швидко і злагоджено. Ми розчистили територію навколо храму від порослі дерев, виконали благоустрій усередині храму, відремонтували вхід. А по закінченні Прилуцький благочинний, протоієрей Віталій відслужив у церкві перший за багато років запустіння молебень за здоров’я і виголосив хвилюючу промову за будівничих Святих храмів.
Хочеться згадати людей, котрі долучилися до цієї події. Зокрема, директора Південних ВЕМ ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» Жаленка Миколу – допоміг з випилюванням дерев; заступника голови Прилуцької районної Ради Синенка Миколу - забезпечив транспортом для поїздки.
Петро Дубчак зазначив, що в планах козаків - зробити такі суботники традиційними. Готується звернення до Єпископа Чернігівського і Ніжинського Іларіона щодо призначення священика в Радьківку. У козаків є надія, що їхній почин буде підтримано, адже Прилуччина багата на заможних, а головне небайдужих людей. Загальною толокою ми відродимо прекрасний Свято-Вознесенський храм Радьківки, а разом з ним - і частинку своєї історії, духовності, культури.
Тож долучайтеся, панове, адже перший крок зроблено – крок дорогою до храму.

Осавул Андрій Сікалов

За ініціативи заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка та за підтримки народного депутата від БЮТ Валерія Дубіля на Чернігівщині розпочато реконструкцію та будівництво нового культурного центру.

У селі Дідівці Прилуцького району розташований будинок, де останні десять років свого життя мешкав Микола Костомаров, видатна постать в історії України.

12 грудня о 12:00 годині за участі Миколи Томенка відбулися офіційні урочистості з нагоди започаткування музею-садиби та встановлення меморіальної дошки.

Керівник проекту реконструкції та будівництва садиби-музею, заслужений діяч мистецтва України, художник-монументаліст Борис Дєдов презентував присутнім 3D-версію проекту. Його руками були створені такі архітектурні пам’ятки як меморіал героям Крут та музей – садиба П.Куліша.

«Наша мета - повністю відтворити садибу, де жив і працював видатний науковець і літератор. Вже сьогодні ми підготували проект по реконструкції та відновленню кладовища, церкви святої Параскеви та озера, що розташовувались на дворянських угіддях, - повідомляє Борис Дєдов. – Це проект національного значення, і добре, що знайшлися люди, які всіма силами сприяють збереженню нашої духовної та історичної спадщини».

М. Костомаров – значима для нашої історії постать, він викладав у київському університеті, був автором кількох десятків творів та одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства.

Завдяки народному депутату від БЮТ Валерію Дубілю буде відроджена не просто садиба, а цілий музейний комплекс, який стане своєрідним культурним центром у Дідівцях. На відбудову музею-садиби знадобиться два-три роки.