Як каже народне прислів’я, легко руйнувати, та важко будувати. У період становлення радянської влади було завдано непоправного удару культурній спадщині новоутворених республік - знищені унікальні шедеври архітектурного мистецтва. Дякувати Богу, що свого часу в когось вистачило глузду не допустити остаточного руйнування найоригінальніших споруд Прилук. Погодьтеся, на сьогодні важко навіть уявити, як виглядало б наше місто без Спасо-Преображенського собору чи Іванівської церкви.
Серед справжніх окрас Прилук - Стрітенський собор, збудований для увічнення пам‘яті вбитого 1 березня 1881 року імператора Олександра II. Про те, що спорудження храму було пов‘язане з убивством царя, свідчать написи на поштових листівках початку ХХ століття: "Городская площадь и часовня в память Императора Александра II" та "Городская Управа и часовня в память Императора Александра II".
Це мурована, за типом - тринефна базиліка (прямокутна споруда, розділена по довжині на три частини – нефи). Зовнішнє оздоблення виконано з використанням декоративних можливостей цегли. По центру над входом угорі було зображено біблійний сюжет "Стрітення Господнє": зустріч у храмі Ісуса Христа на 40-й день після його народження зі старцем Симеоном. Адже церква отримала назву саме від цього свята.
У кінці 1929 року Стрітенську церкву закрили (фото №1), і вже в 1930-му в ній розмістився Окружний краєзнавчий музей. Під час окупації Прилук німцями церква була відкрита для віруючих, а в 1960 році знову передана під музей. Будівлю повністю реконструювали. Це вже стала зовсім інша архітектурна споруда. Проте навіть після реставрації на фасаді під товстим шаром штукатурки й фарби проступали два хрести, які завісили величезними портретами В. Леніна та Ф. Енгельса (фото №2).
І лише 2007 року Стрітенську церкву вкотре повернули церковній громаді. На даний час у цьому храмі ще ведуться ремонтні роботи, однак він уже відкритий для прихожан.

Тетяна Зоць