Історія та сучасність 75-ти великих і малих сіл Прилуччини лягли в основу нещодавно виданої книги «Мій рідний край, моя земля Прилуцька», що побачила світ завдяки кропіткій роботі працівників Прилуцької районної централізованої бібліотечної системи та сприянню Почесного громадянина Прилук Юрія Коптєва, Прилуцької райдержадміністрації, координатора проекту «Дім Миколи» Ігоря Павлюченка.

Багато переказів, що дійшли до наших часів з далекої минувшини, повідує читачам нове видання. Чимало маловідомих фактів, записаних з вуст місцевих мешканців, розкривається на його сторінках. «У Переволочній був чудовий маєток Є. А. Арсеньєвої - бабусі М. Ю. Лермонтова. За переказами, сам поет двічі побував у Переволочній в 1817 та 1837 роках, - йдеться в книзі. - Старожили села згадують, що маєток знаходився при в’їзді в село і є здогади, що, можливо, він був на Хвастовщині (назва одного з кутків села)». Багато кому буде цікаво дізнатися, що першим господарем «справжнього раю» - Голубівки був прилуцький полковник Іван Ніс: маєтністю наділив його Іван Мазепа, та, незважаючи на це, Ніс підло зрадив гетьмана: саме з його вини був спалений Батурин.
Не менш цікаві й розповіді про інші села. Адже практично кожне з них має свою легенду, свою особливість. За історіями прилуцьких сіл прослідковується історія держави, її основні віхи: відміна кріпосного права, революція, колективізація, Велика Вітчизняна війна, повоєнна відбудова, розпад Радянського Союзу, набуття Україною незалежності. Значна авторська увага приділена й походженню незвичайних прізвиськ місцевих жителів та найпоширенішим в тому чи іншому селі прізвищам. Одразу впадає у вічі: книга створена з великою любов’ю до рідного краю, його простих, працелюбних людей. Починається вона передмовою голови Прилуцької райдержадміністрації Олега Нестеренка. Олег Владиславович, зокрема, зазначає: «Видання «Мій рідний край, моя земля Прилуцька» виходить у рік знаменної для Прилуччини дати - 85-річчя Прилуцького району. Матеріали цієї книги - гідний дарунок нащадкам. І хай не згасають наснага та творче бажання досліджувати все нові й нові сторінки нашої сивої минувшини».
Книгу «Мій рідний край, моя земля Прилуцька» можна придбати у книгарні за адресою: вул. Костянтинівська, 138.

Людмила Смик, газета "В двух словах"

OLEX, Людмилу Смик знаю лично!!! Жiнка мого кориша.

Цитата LIZARD:

OLEX, Людмилу Смик знаю лично!!! Жiнка мого кориша.

Дик может подгонит електронный вариант?

Та вона статтю в газету написала а не книгу...

Цитата OLEX:

Та вона статтю в газету написала а не книгу...

Точно так.
А може вона й помагала книжечку ваять (как вариант). Типа соавтор? Треба попитать. Сам би почитав.
Надеюсь книжка краще, чем "Прилуки бандитские (чи як там?)".

Цитата:

"Прилуки бандитские (чи як там?)"

есть и такая хрень?

Цитата ho4u_pizzu:

Цитата: "Прилуки бандитские (чи як там?)" есть и такая хрень?

А ти шо? Не в курсе? Он у мене дома на полочцi стойiть. Поиптай у народа. Може у кого есть. Я без балды говорю. ЕСТЬ ТАКАЯ КНИЖКА.

ho4u_pizzu, есть Прилуки бандитські-2 )))))
(шукай фантазії Миргородського)

Цитата serennisima:

ho4u_pizzu, есть Прилуки бандитські-2 ))))) (шукай фантазії Миргородського)

а где можн овзять эту хрень? или купить...был по подарок про дибильный город%)

Цитата serennisima:

ho4u_pizzu, есть Прилуки бандитські-2 ))))) (шукай фантазії Миргородського)

А в части-2 про шо? Шо ще можна написать?
OLEX, книжечка товстенька ваще, чи типа брошури?