ВІДСУТНІСТЬ ПОВІСТКИ ВІД ОБОВ’ЯЗКУ НЕ ЗВІЛЬНЯЄ
З 1 квітня по 30 травня триває традиційна призовна кампанія. Далеко не остання у нинішньому і кількох наступних роках, всупереч обі-цянкам деяких політиків про остаточний перехід, починаючи з 2010-го, на контрактну форму служби у лавах вітчизняної армії. Державна програма розвитку Збройних Сил України не дозволяє. Тож, за одним із рішень Ради Національної Безпеки і Оборони контрактну службу відтерміновано на п’ять наступних років. Поки що...
Про це розповів комісар Прилуцько-Варвинського об’єднаного міського військового комісаріату Олександр Правдивець під час розмови.
- Олександре Миколайовичу, скажіть, будь ласка, чи багато призовників хотіли б служити за контрактом?
- Переважна більшість. Адже котрактники отримують заробітну плату, нехай і невелику... Хочу наголосити, що право на контрактну службу мають громадяни України призовного віку з повною середньою освітою, які за всіма відповідними показниками придатні до строкової військової служби і мають позитивний морально-психологічний стан.
- До речі, хто визначає придатність призовників-строковиків до служби у Збройних Силах?
- Щорічно, з метою організації та проведення призову громадян України на строкову військову службу виконком міської ради утворює призовну і медичну комісії, позаштатну робочу групу професійно-психологічного відбору.
- І які результати?
- Не дуже втішні. У середньому стан здоров’я дозволяє проходити службу одному з... десяти юнаків. Найчастіше призовники “відсіюються” через плоскостопість і недуги шлунково-кишкового тракту.
- А часто юнаки ухиляються від громадянського обов’язку перед Батьківщиною? І яке на них очікує покарання?
- Трапляються і такі випадки. Але ми разом із працівниками правоохоронних органів боремось із цим явищем. Адже наслідки ухиляння від служби – кримінальна відповідальність і судимість. А неявка на виклик до військового комісаріату веде до адміністративної відповідальності. За рішенням призовної комісії готуються відповідні матеріали для перевірки їх у правоохоронних органах. А затим і для розгляду в суді. Саме так трапилося і з 21-річним Андрієм Ш., волю якого було обмежено вироком суду.
- Чи має право призовник не з’являтися на призовну дільницю, якщо він з якихось причин не отримував повістки?
- Якщо така повістка чомусь не надійшла за призначенням, громадянин призовного віку зобов’язаний з’явитися до військкомату протягом десятиденного терміну з початку чергового призову. Аби не порушувати закон... Треба сказати, що вже зафіксовано непоодинокі випадки, коли прокуратурою було доведено вину призовників, які своє ухиляння від служби мотивували тим, що не отримували повістки.
Давно вже канули в лету часи, коли служба в армії сприймалася молодими представниками сильної статі як благо, а не принука. Бо реалії сьогодення відкинули моральний обов’язок перед Вітчизною на задній план, розчистивши територію для людського прагматизму. А, між іншим, армія продовжує загартовувати юнаків, навчати бійцівського вишколу, який обов’язково знадобиться у сучасному, сповненому всіляких непередбачуваностей житті. Зрештою, справжнім мужчинам будь-які випробування під силу, хіба не так? Допомагав би тільки Господь...
Замість служби в армії – рік тісного “контактування” з правоохоронцями. А точніше - з представниками інспекції по виконанню покарань.
Така доля спіткала 21-річного прилучанина Андрія Ш., який ухилявся від призову до армії і на початку квітня був покараний за це умовним обмеженням волі з іспитовим терміном на один рік.
ЗА УХИЛЯННЯ ВІД СЛУЖБИ – ДО В’ЯЗНИЦІ
Вирок суду “зобов’язав” парубка протягом наступних дванадцяти місяців регулярно навідуватися до вищезгаданої інспекції по виконанню покарань задля реєстрації, повідомляти працівників цієї ж установи про зміну місця проживання, роботи і навчання. Також Андрій перед тим, як виїжджати за межі рідного міста, зобов’язаний спитати дозволу у стражів правопорядку і раз на місяць мусить представити власне помешкання дільничному інспектору міліції для перевірки... Одним словом, герой розповіді хоч і не за гратами, але й не на свободі.
Минулоріч Андрій вже опинявся у зоні уваги прокуратури, теж за небажання виконувати громадянський обов’язок перед Батьківщиною. Проти нього було порушено кримінальну справу. І – невдовзі закрито: парубок розкаявся, запевнив, що неодмінно з’явиться до військкомату. Та, як виявилося, обіцянка – цяцянка...
Чому так? Через низку суб’-єктивних причин, які Андрій озвучив під час судового засідання. З’ясувалося, що збігає до кінця термін Андрієвого навчання на заочному відділенні одного із вузів (а раз так, то стають актуальними курсові, дипломна, екзамени тощо). Більше того, восени цей юнак в одному із банків оформив кредит на п’ять тисяч гривень, тепер має працювати і розраховуватися з боргом. Третю причину Андрій озвучив так: “Служити у війську – небезпечно. Про це пишуть газети і показує телебачення”.
- Андрій отримав один рік обмеження волі з іспитовим терміном. Якщо за цей період він ніде не схибить, покарання буде знято, - пояснює голова Прилуцького міськрайонного суду Анатолій Галич. – Андрій відслужить у армії, змужніє. До речі, за злісне ухиляння від призову кодексом передбачене суворіше покарання – позбавлення волі на термін аж до трьох років. Звісно, “обмеження” волі – не «позбавлення». Проте, і в цьому випадку громадянину гарантована ціла купа незручностей, які його свободу дійсно вміщують в обмежені рамки.
http://priluchina.com.