17 травня відзначатиметься Всесвітній день пам‘яті жертв СНІДу.
Нині на земній кулі близько 50,5 мільйона хворих на ВІЛ/СНІД. За двадцять дев’ять років у світі від цієї хвороби померло 28,5 мільйона чоловік, у тому числі 2,5 мільйона дітей. Щодня в світі інфікується 14 тисяч чоловік. Серед причин смерті тих, кому до тридцяти, СНІД посідає перше місце в світі.
В Україні станом на 1 травня 2009 року виявлено близько 135 тисяч ВІЛ-інфікованих, із них тільки 84 тисячі взято на диспансерний облік.

Чернігівщина за кількістю ВІЛ-інфікованих посідає двадцяте рангове місце в Україні, а за темпами поширення ВІЛ/СНІДу - друге після Луганщини.
Прилуки були і залишаються епіцентром ВІЛ/СНІДу на Чернігівщині. Якщо на сьогодні по області на 100 тисяч населення виявляється 145 ВІЛ-інфікованих,то по Прилуках – 348!!! На 1 травня 2009 року на диспансерному обліку в місті перебувало 182 ВІЛ-інфікованих, у тому числі 51 хворий на СНІД. У 2008 році від СНІДу в Прилуках померло 20 чоловік, у 2009-му – 4. З 1998-го по 2009 рік СНІД забрав життя 94 прилучан.
Протягом останніх дванадцяти років боротьба з ВІЛ/СНІДом в Україні ведеться незадовільно. Коли три роки тому ми говорили, що у нас інфіковано 1% населення, то тепер ця цифра зросла до 2%. Слід відверто зізнатися, що ми боремося з наслідками, а не з причиною.
СНІД і туберкульоз - соціальні хвороби, і про це мусить пам‘ятати керівництво всіх рівнів. Головні причини поширення СНІДу й туберкульозу - низький рівень життя і санітарної культури населення, неякісне харчування, збільшення числа бездомних, недостатній рівень забезпечення багатьох людей ліками та медичною допомогою. Особливо негативно впливають на ситуацію зі СНІДу та туберкульозу найбідніші люди, маргінальні групи населення, кількість яких в Україні стрімко зростає.
Керівництво держави переклало всю роботу по боротьбі з даними хворобами на плечі недофінансованої медицини. Порівняно з колишнім Радянським Союзом, на цю галузь виділяється увосьмеро менше коштів. Усі ми, в тому числі й уряд України, сподіваємося на фінансову допомогу світу. Дійсно, благодійний фонд Всесвітньої організації охорони здоров’я виділив Україні на 2007-2011 роки 151 мільйон доларів на боротьбу зі СНІДом, туберкульозом і малярією, але водночас він поставив перед урядом вимогу надавати на ці цілі 17 мільйонів доларів на рік. Уряд (тоді ще Януковича) пообіцяв з вересня 2008 року розпочати лікування 6 тисяч українців, але ми прекрасно знаємо, що далі обіцянок справа не пішла. Добре, що підвернулася економічна криза, на яку можна все списати.
Щороку затверджуються програми по боротьбі з ВІЛ/СНІДом, але на регіональному рівні на них не виділяється жодної копійки. Тому обидва укази Президента по боротьбі зі СНІДом мертві.
У процесі капіталізації суспільства ми геть забули про совість та мораль і тепер розплачуємося за це. Чи був СНІД у Радянському Союзі? - Були невеличкі спалахи в 90-х роках, але епідемії не було. Під час телемосту між США і СРСР одна з наших жінок заявила, що сексу в СРСР немає. Як ми тоді сміялися над цими словами! А тепер сексуальна революція у нас скрізь: по телебаченню, в Інтернеті, казино і підворітні, на дорогах. Сьогодні всі кому не лінь: від учених, громадських діячів до вчителів та медиків - говорять про боротьбу зі СНІДом, а моральне виховання в Україні дійшло «до ручки». Нам рекомендують європейський шлях, у школах навчають дітей, як користуватися презервативами (так начебто вони врятували Західну Європу від СНІДу). І ніхто навіть не цікавиться необхідністю введення у школі уроків совісті та моралі. Ми пишаємося козаччиною, вишиванками, салом та горілкою, але чомусь не говоримо, що цнотливість - християнська норма. Чому ми забули про нормальні людські відносини? Зараз немає жодного фільму без куріння, алкоголю, сексу та наркотиків. Вітчизняні «зірки» шоу-бізнесу вражають розкутістю, з пафосом розповідають з телеекранів про свій перший сексуальний досвід у 6 класі.
Якщо шістнадцять років тому ми навіть не знали, що таке СНІД, то тепер перші в Європі за темпами його поширення. У цілому СНІД - це аморальність суспільства, кара, причина якої - проступки проти норм моралі, проти сім‘ї. Ця страшна хвороба – наслідок розпутства і аморальності. Якщо раніш багато з нас розуміли, що сексуальні відносини за межами сім‘ї - це гріх, за який треба розплачуватися венерологічними хворобами, то тепер навіть діти вважають, що секс без кохання - норма. Ось чому методи, які рекомендують для боротьби зі СНІДом, неефективні.
Ведіть здоровий, моральний спосіб життя - і все буде добре. Кожен сам є джерелом своїх проблем. Як ставимося до себе - те й отримуємо: здоров‘я чи муки і страждання. Тому зробіть правильний вибір!