Режисер Іван Канівець ("Тризуб Нептуна" і його творча кіногрупа свято впевнені, що тема Української Революції 1917-19 років зовсім не розкрита в українському кінематографі. Зйомки стрічки про Полк імені Костя Гордієнка мали місце у музеї "Пирогово". Учасники – Воєнно-історичні реконструктори і навіть представник офіцерства воєнно-морських сил України.
Отже, зйомки фільму за спогадами Всеволода Петріва. Виконавці – воєнно-історичні реконструктори. Фото вашій увазі.
-----
Повідомлення редагувалося 1 разів. Останнє редагування: Orynka (5 березня 2011 р., 17:05:54)
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
OLEX, ти собі уявляєш, як відбуваються зйомки фільма? Готується сирий матеріал, як то момент пострілу, рух бійця при перезарядженні, як відкидається гільза... Знімалося 4-ма камерами, окремо писався звук.... Потім на комп‘ютері це зводиться.... Так і ведуться зйомки...
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
Orynka
Форумчянин
Номер: 508
З: Білорусь, Мінськ
Зареєстрований: 14 червня 2008 р.
Повідомлень: 90
Попереджень: 0
Нагороди:
Ой мій милий до кравця ходив, англійський френч шив, шинель одягав, пояс приміряв та й поїхав на війну, в Меджибіж. Збирала, проводжала, тризуб на рукав пришивала, сорочку прасувала, сало нарізала, канапки мастила, бальзам у флягу заливала та й на прощання цілувала.
Все почалось із Кам‘янець-Подільського міського військово-історичного товариства, котре займається відтворенням елементів одягу, спорядження та військової тактики ДА УНР станом на серпень – жовтень 1919 року. Досить було подружитись з одним із козаків-прилучан війська УНР, щоб перейнятися ідеєю і в суботу-неділю, 28-29 січня 2010, разом з групою воєнно-історичної реконструкції з чотою пішої розвідки 3-ї залізної дивізії ДА УНР ринутись відтворювати бій під Меджибожем.
Отже, реставрація бою армії УНР з комуняками і донськими казаками. Учасники не мають можливості фотографувати під час муштри і військових маневрів, тому тут світлини перепочинку.
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
Orynka, ну, і що...?
Ви дійсно вважаєте, що вся ця пурга має хоч якусь цінність? Галівуд в найгіршому прояві. Бачив подібні відтворення в кам"янці на день міста. Цікаво для безпосередніх учасників - до речі, їм все рівно, що реконструювати, і для тих, хто споглядає за ними, п"ючи пиво. Як шоу - так, може бути. А от надавати тому якусь значимість, історичність, глибину - даруйте. Тим більше, патріотизм. Мілко. Тому честі приймати участь в такому немає. Для приколу - так. Тому тему Ви започаткували занадто пафосно.
McLay
Постоялець
Номер: 499
З: Ukraina, Pryluky
Зареєстрований: 8 червня 2008 р.
Повідомлень: 234
Попереджень: 0
По-перше - невже боязко коментувати під власним ім‘ям? Навіщо ховатися?
По-друге - для "якісної" участі в реконструкції люди досить глибоко вивчають історію доби, яку відтворюють, намагаються зрозуміти контекст, в якому відбувалися ті чи інші події.
Зрештою, коли вдягаєш форму війська, яке воювало 100 років тому і дивишся через приціл гвинтівки на ворога - даруйте за лірику - починаєш ще більше розуміти цінність людського життя і важливість ідеї, заради якої люди вмирали і вбивали. Тому - ви неправі в корені.
Переконувати анонімних дописувачів не збираюся і єдине, що хочу сказати "не спробувавши - не зрозумієш"...
P.S. Особисто брав участь у деяких реконструкціях. Зараз думаю вже про Другу Світову війну - тема надзвичайно цікава і глибока - особливо з точки зору Чернігівщини і її мешканців...
ШАБЛЯ - це такий кривий меч, назва якого походить від старокозацького "а ну тихіше, панове"