кричав вихованець Прилуцької виховної колонії, закликаючи засуджених до безчинств та здійснюючи напад на інспекторів-контролерів даної установи - прапорщика та старшого сержанта

Минулої весни нашим містом прокотилися чутки, що на території виховної колонії сталися надзвичайні події, пов’язані із конфліктом між адміністрацією та засудженими. Одні це називали бунтом, інші проявом непокори, а деякі стверджували, що все це взагалі неправда. Всі крапки над І розставив суд, згідно з вироком якого винні покарані.

25 травня минулого року о вісімнадцятій тридцять на одному з постів інженерно-технічних засобів охорони Прилуцької виховної колонії спрацювала тривожна сигналізація. Черговий оператор старший прапорщик Є.Горяйнов по внутрішньому зв’язку зателефонував до їдальні, але у відповідь почув нецензурщину. Він доповів начальнику варти О. В. Ковнацькому, який для вияснення ситуації направив до їдальні молодих інспекторів - прапорщика внутрішньої служби О.В.Коваленка та старшого сержанта А.А.Глущенка. Прибувши до їдальні, перший через вікно побачив кухаря Л. Косько, яка рухами показала, що тут все гаразд. Але щоб пересвідчитись, контролер постукав у двері. Коли вони відкрилися, миттю отримав удар в обличчя, нанесений засудженим Євгеном Якименком.

Побачивши все це, старший сержант А. Глущенко кинувся на допомогу колезі, намагаючись захистити, але вихованці звалили його на асфальт, а розлючений Якименко почав бити вже лежачу людину. Засуджений І. Білик схопив гумовий шланг і наносив ним удари по головах потерпілих. А Якименко почав виказувати погрози підоспілому вихователю другого відділення Ведмідському...

- Бийте, чого стоїте, - закричав він, залучаючи засуджених до безчинств та вимагаючи, щоб принесли йому ножа...

Коли військові зрозуміли, що сили нерівні, викликали оперативну групу.

Пізніше під час слідства Якименко стверджуватиме, що не він перший наносив удари потерпілому, а саме прапорщик у їдальні почав бити засудженого. Але матеріалами кримінальної справи, доказами свідків було доведено протилежне. І хоч підсудні вини своєї не визнали, довелося згідно із законом і відповідати за скоєне, і моральну шкоду потерпілим відшкодовувати.

Головні “фігуранти” цього інциденту - Євген Якименко, якому на той час не було і вісімнадцяти, та повнолітній Ігор Білик, раніше судимі з іспитовим строком. У першого залишилось два роки, у другого - рік невідбутих покарань відповідно за вироками Носівського і Семенівського райсудів. Тепер їх приплюсують до “зароблених” у Прилуках. Як підсумок - перший проведе за гратами дев’ять років, а його подільник - шість.

Згідно з ухвалою Чернігівського апеляційного суду вирок Прилуцького міськ-районного суду в цій частині залишено без змін.

Дехто з вас бачив старі фотографії Прилук ХІХ ст. Вони вже стали культурним надбанням нашого міста.

Пишучи реферат чи курсову роботу про історію Прилук та його історико-культурні пам’ятки, ми звертаємося в першу чергу до цього архіву, який зберігається в міському Краєзнавчому музеї.
(їх також можна знайти на сайті Прилуки мистецькі та Прилуки.інфо

Але нам відомо, що в сімейних альбомах багатьох прилучан є досить цікаві та рідкісні фото Прилук ХІХ-ХХ ст..

Наша ідея полягає в тому, щоб зібрати такі роботи та видати фотоальбом «Прилуки. Історія для майбутнього»

Ви можете самі доторкнутися до процесу відбору таких фото. Варто лише переглянути свої сімейні фотоальбоми, звернутися до рідних, знайомих та друзів.Найцікавіші знімки увійдуть до історико-краєзнавчого альбому про Прилуки. Крім того, старі фотографії міста будуть опубліковані на шпальтах газети «В двух словах».

Якщо ви маєте фото, що відображають культурні пам’ятки Прилук, його будівлі 19-20 ст, суспільно-економічне життя, традиції та звичаї, якщо ви зацікавлені донести ці миттєвості історії до своїх нащадків та увіковічнити пам’ять про себе навіки, будь ласка, звертайтеся до мене,

Ромець Олени
(електронна адреса [email protected] або [email protected]
ICQ 372951295)