14 травня 2012 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 2801 | Коментарів: 70
Мова про політика, який є крокодилом від влади та ще й використовує шкіру алігаторів для особистого гардеробу, власного лоску, власних амбіцій, та і взагалі, аби показати прилучанам, які вони другосортні для нього. Прилучани стали свідками прикрого випадку під час вшанування загиблих та живих учасників війни у Сквері Вічної Слави 9 травня. Біля мікрофону стояли особи, наближені до міського голови, і ясна річ, у першу чергу - пан Рудьковський, депутат обласної ради, який прославився шикарними машинами, кримінальними справами і розкішним маєтком у Конче-Заспі. На урочистостях у Прилуках був і єдиний депутат Верховної Ради — Олег Ляшко, лідер Радикальної партії. Олег Валерійович не пропускає жодної нагоди привітати ветеранів і поспілкуватися з ними, але на День Перемоги він був дуже небажаною особою для Беркута, Рудьковського та того, хто «зверху» - губернатора Хоменка. Кинувся у вічі і той факт, що не хотіли вони бачити на святі й декого з депутатів обласної ради, саме прилучан. Очевидний факт, що це був святковий захід «вибіркового сценарію» та вибіркового підбору гостей. Міський голова вирішив сам, кому дати слово привітання, а кого засунути подалі, аби його очі не бачили того гостя. Пам‘ятаєте казочку про Ворону, що «кашку варила» і «тому дала, і тому дала, а тому не дала», бо він дрова не рубав і воду не носив. Але у Прилуках вийшло так, що дрова рубали і воду носили одні, а результатами їх праці скористалася інша Ворона.

Та повернемося до шкіри рептилій — крокодилів та алігаторів. їхня шкіра здавна використовувалася для пошиву черевиків для особливих «щоголів». Простий чолов‘яга не в змозі купити собі такі черевики в силу свого худого гаманця, пошитого з дерматину. Якщо купити такі черевики простому прилучанину, то кредит доведеться виплачувати років десять — аж поки їх зносить, або й сам не помре. Саме в таких черевиках завітав до Прилук Микола Рудьковський, аби привітати бідних ветеранів зі святом Перемоги. Цинізм цього дійства вражає: старенькі сиві ветерани, що залишилися живими після жахливих страхіть війни, зі скромним поглядом, у скромному взутті, з вдячними посмішками — де там їм збагнути, що за словами столичного «щоголя» в черевиках з крокодила за 10 тисяч доларів дійсно стоїть його щире бажання їм допомогти? Та яка їм допомога, та де елементарна до них повага? І цей «щоголь» хоче, щоб його обрали до Верховної Ради? Це потрібно Беркуту, це потрібно губернатору, але не нам. Ми пам‘ятаємо 2006 рік, як Рудьковський допомагав Беркуту стати мером. Дивишся на міську площу, де стоїть сцена за його гроші, і відчуваєш момент дежав‘ю: це вже чули й бачили, рік тільки інший, а решта — те ж, що й у 2006 році. Правда, тоді на панові Миколі не було черевиків за 10 тисяч доларів. А якби ці черевикові гроші він взяв та роздав би ветеранам Великої Вітчизняної війни? Скільки їх вже залишилося у Прилуках... Скільки на ці гроші могли б вони купити молока, хліба, ліків, інвалідних візків! Звісно, ці візки були б не такі «круті», як той, в якому не так давно возили самого Рудьковського після скандалу з дівчатами у Німеччині, коли він ще був міністром транспорту України. Постає питання: для чого нам, прилучанам, кандидат-«інвалід» у Верховну Раду, проте в черевиках «от крокодила»? Цей випадок нагадав приїзд Петра Симоненка до Прилук, коли свого «джипа» він залишив на кругу, а в місто заїжджав на простому жигулю. Тоді вони ще «шифрувалися», приховували свої статки, бо знали, що аморально розповідати про «зажравшихся буржуев» пролетаріату, коли вони, ці вождики, самі вже стали буржуями. Зараз вони вже нічого не приховують (так, у пана Петра пасок з діамантами за 50 тисяч у.о., годинник за 99 тисяч у.о.), як і не приховують свого бажання потрапити до Верховної ради.

Якщо хтось не пам‘ятає, то нагадаємо, як Рудьковський знехтував вибором чернігівців, які обрали його міським головою, відмовившись від посади мера. Так само відмовиться він і від тих прилучан, які проголосують за нього як за кандидата у депутати Верховної Ради. В Чернігові йому вже давно дана оцінка, він туди й не потикається, тому вирішив «проїхати по вухах» прилучанам, а точніше, потоптати прилуцьку землю крокодилячими підборами. Шкода і землю, і крокодила.

До речі, свого часу за Рудьковського не проголосували навіть жителі його рідного села Старий Биків у Бобровицькому районі, а вибір земляків говорить про істиний стан речей. Спостерігатимемо, як далі розгортатимуться події після такого нечуваного скандалу на 9 травня в Прилуках. А вони ставатимуть все яскравішими та відвертішими чим ближче до виборів. Прилуцька міська влада вже агонізує, робить помилкові кроки. Вони роблять ставку на виборах на людину, яка й сама не знає своєї біографії — у всякому випадку, широкому загалу відомі п‘ять версій біографії Рудьковського. Пам‘ятаєте, прилучани, як у тому ж 2006 році містом ходило фото Беркута вкупі з Рудьковським з підписом: «Місту Прилукам — хана! Правитимуть в ньому два пахана!»? А те, що пан Микола — «пахан», підтверджує той факт, що біля нього постійно крутиться не один охоронець. А хіба депутат обласної ради — це «охраняемый обьект»? Можливо, він потребує охорони як засновник приватного ЗАТ «Нафтогазвидобування»? Висмоктувати з української земл] готове багатство - це не черевики шити. Його концерти та салюти за деревом — це наші з вами гроші, бо нафта та газ, що видобувається в Україні, — це природне багатство, воно належить усьому українському народу. Правильно співав Кузьма на Центральній площі Прилук: «Бо ми є хлопці, хлопці-олігархи, Нічьо нас не колише...» — ну наче про пана Рудьковського! Повірте мені, тепер він ніколи не приїде до Прилук у черевиках за 10 тисяч доларів, особливо якщо це буде співпадати з приїздом депутата Верховної Ради Олега Ляшка. Якщо їх не знімуть прилучани, то Ляшко — точно! У нас, прилучан, тепер з‘явився пароль для Рудьковського, по якому він тепер може заїхати в Прилуки: «Ану, покажи свої черевики, Миколо!». Не здивуюся, якщо він з переляку передарує їх Беркуту за його «сумлінну працю» по проштовхуванню його до Верховної Ради від вже недурних прилучан! Певно, Рудьковський ітиме на вибори під гаслом: «Кожному прилучанину — по крокодилу!».

Ольга КОСТЮК.
«В двух словах», 11 травня 2012 р.