26 травня 2010 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1141 | Коментарів: 5
Отож, дипломатичний раут, на який було запрошено, окрім постійних читачів, ще й молодих членів євроклубів, представників ЗМІ та працівників культури, підтвердив: "Прилуцька міська бібліотека для дітей, як завжди, "попереду всієї бібліотечної планети області". Саме так оцінив захід заступник директора обласної наукової бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського Юрій Самойленко.
З ентузіазмом і гордістю
За час, що минув від відзначення першого Дня Європи в Україні, це свято стало настільки популярним, що не буде перебільшенням вважати його частиною національної ідентичності. Українці святкують День Європи з ентузіазмом і гордістю. Не лише усвідомлюючи себе географічним центром Європи, а й прагнучи презентувати світові свою унікальну історію, природу, культуру.
9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив своє бачення майбутнього єдиної Європи – ключ до миру та добробуту в той час, коли людство ще не забуло страхіть Другої світової війни. Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати вугільну та сталеливарну галузі (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління новій наднаціональній структурі. Це стало наріжним каменем Європейської федерації. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військових потужностей одна проти одної, що й забезпечило мир на континенті. Євросоюз має свої символи: прапор, День Європи та гімн – "Ода радості", в основу якого покладена дев’ята симфонія Бетховена.
День Європи в західних країнах співпадає з Днем Перемоги у Другій світовій війні, а День Європи в Україні щорічно відзначається в третю суботу травня. Долучилася до цього свята і дитяча бібліотека, відкривши фотовиставку Олени Ромець "Стара Європа очима молодої українки".
Стара Європа очима молодої українки
Будь-яке свято треба добре підготувати, що й зробила модератор Ольга Костенко. Відкриття фотовиставки Олени Ромець запам’ятається яскравими незвичними світлинами, цікавими розповідями та сюрпризами, які підготувала гостя для юних європейців.
В експозиції представлені унікальні пам’ятки архітектури, середньовічні замки, барвисті парки, адже пані Олена багато подорожує і фіксує свої враження на плівці.
"Фотографія – це моє хобі. Але поступово воно переростає в необхідність. Коли бачу неповторний захід сонця над Удаєм, не можу втриматися, щоб не сфотографувати, хоча б на телефон. Фотоапарат, власне, кожного робить туристом", - зізналася Олена Владиславівна.
- Пані Олено, у яких країнах Ви побували?
- Спершу хочу сказати, що я дуже люблю подорожувати. Мені пощастило відвідати Словаччину, Чехію, Італію, Францію, Велику Британію. Найбільше сподобалася Італія. Звісно, Колізей, під час оглядин якого я забула про все на світі, навіть про час, у результаті чого відстала від своєї екскурсійної групи. Усе, що мене вразило під час подорожей, можна побачити на світлинах, які експонуються в бібліотеці.
- Подорожі й фото – єдине Ваше захоплення?
- До всього цього я ще люблю читати. Серед авторів, які мені імпонують, - Достоєвський, Стус… Цікавлюся психологією людських стосунків і тому читаю Карнегі.
- Ви вчитель за професією і, наскільки я знаю, зараз не працюєте за фахом. Чи не сумуєте за викладацькою діяльністю?
- Мені подобається те, чим наразі займаюся, - я фахівець відділу кадрів тютюнової компанії. Проте сьогоднішнє спілкування з дітьми нагадало мені школу і викликало легеньку ностальгію.
- Чи були у Вас раніш подібні виставки?
- Ні, це вперше. Я довгий час не могла зважитися на такий крок, як організація власної виставки. Усе здавалося, що не доросла. Але коли в переддень Дня Європи мені запропонували виставити свої роботи в бібліотеці, я погодилася. Бачу зацікавленість відвідувачів, і мені приємно з того, що можу дати їм якийсь позитив.
Переглядаючи фотознімки, присутні слухали дивовижні історії, легенди, які переповідала майстриня про ту чи іншу споруду, побачену на європейських теренах. Її роботи легкі, дивовижні й підкорюють кожного, хто їх побачить. Глядача зачаровують яскравість голландських тюльпанів, монументальність словацького замку, який, за легендою, в давнину перевернув велетень, використовуючи його замість обіднього столу.
Атмосфера, що панувала під час заходу, засвідчила: авторці вдалося достукатися до сердець присутніх. Завдяки фото діти мандрували країнами Європи і дізнавалися цікаві факти з їх життя.
Європа – це цікаве місце з незвичайною історією, культурою. Це наш дім, про який варто все знати. Нам є чому повчитися одне в одного, тим самим усе більше збагачуючись.
P.S. Запрошуємо прилучан на фотовиставку – приходьте, щоб побачити незвичайне, відчути невідоме, заглянути у загадкове. Експозиція діятиме протягом червня-липня у виставковій залі Прилуцької міської бібліотеки для дітей.
Олесь Тихий
http://gradpryluky.info
На гостині
19 травня в Прилуцькій міській бібліотеці для дітей відбувся дипломатичний раут з нагоди Дня Європи. Запрошених на захід аж ніяк не здивувала його досить смілива назва, адже дитяча книгозбірня часто ініціює та втілює в життя сміливі й красиві проекти, як от розмальовування будівлі бібліотеки; видання книги "Це серйозно", з якої європейці довідалися про талановитих прилуцьких дітей; зустрічі з відомими дитячими письменниками і композиторами. А цього року на початку травня бібліотека зорганізувала Інтернет-конференцію, до участі в якій запросила кандидата історичних наук, співробітника Бруклінської історичної бібліотеки в Нью-Йорку Дем’яна Геннадійовича Вайсмана. Присутні на конференції за допомогою скайпу могли наживо ставити запитання, чути відповіді й бачити співрозмовника на екрані. Під час Інтернет-спілкування йшлося про події Другої світової війни, оскільки близький родич пана Вайсмана похований у братській могилі в Меморіалі-Сквері Вічної Слави нашого міста. Зустріч (їй не завадила суттєва різниця в часі: у Прилуках – чотирнадцята година, у Нью-Йорку - шоста ранку) не тільки полишила по собі приємні враження, а й засвідчила, що на сьогодні бібліотека виходить далеко за рамки звичайної книгозбірні.
Отож, дипломатичний раут, на який було запрошено, окрім постійних читачів, ще й молодих членів євроклубів, представників ЗМІ та працівників культури, підтвердив: "Прилуцька міська бібліотека для дітей, як завжди, "попереду всієї бібліотечної планети області". Саме так оцінив захід заступник директора обласної наукової бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського Юрій Самойленко.
З ентузіазмом і гордістю
За час, що минув від відзначення першого Дня Європи в Україні, це свято стало настільки популярним, що не буде перебільшенням вважати його частиною національної ідентичності. Українці святкують День Європи з ентузіазмом і гордістю. Не лише усвідомлюючи себе географічним центром Європи, а й прагнучи презентувати світові свою унікальну історію, природу, культуру.
9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив своє бачення майбутнього єдиної Європи – ключ до миру та добробуту в той час, коли людство ще не забуло страхіть Другої світової війни. Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати вугільну та сталеливарну галузі (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління новій наднаціональній структурі. Це стало наріжним каменем Європейської федерації. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військових потужностей одна проти одної, що й забезпечило мир на континенті. Євросоюз має свої символи: прапор, День Європи та гімн – "Ода радості", в основу якого покладена дев’ята симфонія Бетховена.
День Європи в західних країнах співпадає з Днем Перемоги у Другій світовій війні, а День Європи в Україні щорічно відзначається в третю суботу травня. Долучилася до цього свята і дитяча бібліотека, відкривши фотовиставку Олени Ромець "Стара Європа очима молодої українки".
Стара Європа очима молодої українки
Будь-яке свято треба добре підготувати, що й зробила модератор Ольга Костенко. Відкриття фотовиставки Олени Ромець запам’ятається яскравими незвичними світлинами, цікавими розповідями та сюрпризами, які підготувала гостя для юних європейців.
В експозиції представлені унікальні пам’ятки архітектури, середньовічні замки, барвисті парки, адже пані Олена багато подорожує і фіксує свої враження на плівці.
"Фотографія – це моє хобі. Але поступово воно переростає в необхідність. Коли бачу неповторний захід сонця над Удаєм, не можу втриматися, щоб не сфотографувати, хоча б на телефон. Фотоапарат, власне, кожного робить туристом", - зізналася Олена Владиславівна.
- Пані Олено, у яких країнах Ви побували?
- Спершу хочу сказати, що я дуже люблю подорожувати. Мені пощастило відвідати Словаччину, Чехію, Італію, Францію, Велику Британію. Найбільше сподобалася Італія. Звісно, Колізей, під час оглядин якого я забула про все на світі, навіть про час, у результаті чого відстала від своєї екскурсійної групи. Усе, що мене вразило під час подорожей, можна побачити на світлинах, які експонуються в бібліотеці.
- Подорожі й фото – єдине Ваше захоплення?
- До всього цього я ще люблю читати. Серед авторів, які мені імпонують, - Достоєвський, Стус… Цікавлюся психологією людських стосунків і тому читаю Карнегі.
- Ви вчитель за професією і, наскільки я знаю, зараз не працюєте за фахом. Чи не сумуєте за викладацькою діяльністю?
- Мені подобається те, чим наразі займаюся, - я фахівець відділу кадрів тютюнової компанії. Проте сьогоднішнє спілкування з дітьми нагадало мені школу і викликало легеньку ностальгію.
- Чи були у Вас раніш подібні виставки?
- Ні, це вперше. Я довгий час не могла зважитися на такий крок, як організація власної виставки. Усе здавалося, що не доросла. Але коли в переддень Дня Європи мені запропонували виставити свої роботи в бібліотеці, я погодилася. Бачу зацікавленість відвідувачів, і мені приємно з того, що можу дати їм якийсь позитив.
Переглядаючи фотознімки, присутні слухали дивовижні історії, легенди, які переповідала майстриня про ту чи іншу споруду, побачену на європейських теренах. Її роботи легкі, дивовижні й підкорюють кожного, хто їх побачить. Глядача зачаровують яскравість голландських тюльпанів, монументальність словацького замку, який, за легендою, в давнину перевернув велетень, використовуючи його замість обіднього столу.
Атмосфера, що панувала під час заходу, засвідчила: авторці вдалося достукатися до сердець присутніх. Завдяки фото діти мандрували країнами Європи і дізнавалися цікаві факти з їх життя.
Європа – це цікаве місце з незвичайною історією, культурою. Це наш дім, про який варто все знати. Нам є чому повчитися одне в одного, тим самим усе більше збагачуючись.
P.S. Запрошуємо прилучан на фотовиставку – приходьте, щоб побачити незвичайне, відчути невідоме, заглянути у загадкове. Експозиція діятиме протягом червня-липня у виставковій залі Прилуцької міської бібліотеки для дітей.
Олесь Тихий
http://gradpryluky.info
Коментарі (5 шт.):
1 | yctan4ik | Дата: 26 травня 2010 р., 22:15:42 | |
о і Helen тута. | |||
2 | Helen | Дата: 26 травня 2010 р., 22:40:01 | |
ага | |||
3 | ho4u_pizzu | Дата: 27 травня 2010 р., 20:30:49 | |
Молодец, не забудь медальку в статус))) | |||
4 | Helen | Дата: 27 травня 2010 р., 21:56:53 | |
ho4u_pizzu, мене попросили, я пішла назустріч... Тим більше, що про свої подорожі я можу годинами розказувати... мені це подобається
а медальок у мене і так вистачає | |||
5 | yctan4ik | Дата: 27 травня 2010 р., 22:18:03 | |
молодець. треба дітей приучати до культури і розказувати де і шо закордоном шукати, ато інколи досадно бути за кордоном і питаться в місцевого населення шось розпитати | |||
Додати коментар: