Російський історик Ключевській небезпідставно вважав Андрія Боголюбського, князя Суздаля або Залісся, як називалася в ХІІ столітті сучасна Центральна Росія, першим власне російським князем. „З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену”, – писав російський історик Ключевський. Нещодавно від дня „виходу великороса на арену” минуло 850 років – 1156 року Андрій Боголюбський стає князем Залісся – Володимиро-Суздальського князівства.
З ХІІ століття нащадки старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава Великого (1125-1132 рр.) княжили переважно в Україні, та все ще періодично залежних від Києва Смоленську та Новгороді, а нащадки молодшого сина – Юрія Довгорукого – дедалі більш автономно керували в Заліссі (сучасній Московській та навколишніх областях Росії).
Чому ж така велика увага цьому князеві? Річ у тім, що до нього всі князі династії Рюриковичів традиційно вважали, що їхня Батьківщина ("отчина" – це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
Всі князі династії зобов‘язані були берегти цю землю, посилаючи дружини воювати на користь Києва навіть з тих земель, де степовиків ніколи й не бачили.
Літопис повідомляє зворушливу історію, коли князь Ростислав, онук Володимира Мономаха, який все життя княжив у далекому Смоленську, відчувши, що вмирає, сказав: "Не можу я тут лягти. Повезіть мене до Києва. Якщо мене Бог візьме в дорозі, то покладете мене, за отчим благословінням, у Церкві святого Феодора (у Києві). Якщо ж Бог відпустить недугу сю, то пострижуся в Печерському монастирі".
Коли іншого князя – сина Володимира Мономаха, прагнули вигнати з Русі і відправити до Курська, він сказав: "Я волю на своїй отчині смерть прийняти. Краще мені смерть з дружиною на своїй отчині і дідізні узяти, ніж Курське княжіння".
Саме Андрій Боголюбський, засновник села Боголюбово під Суздалем, та його нащадки, переступили цю традицію, якій всі князі династії Рюриковичів були вірні три століття – вважати Київ і Київщину своєю єдиною Батьківщиною.
Батько Андрія Боголюбського, Юрій Довгорукий, який майже все життя княжив у Заліссі, докладав усіх зусиль, щоб заволодіти Києвом. Однак Юрій Довгорукий був князем-невдахою – його тричі виганяв з Києва молодший від нього Ізяслав Мстиславич.
Син Юрія Довгорукого Андрій уже не хотів жити на Русі. „Пішли додому затепло, на Русі нам місця нема”, - казав він батькові, який, попри все, тримався мрії про Київ. Андрій Боголюбський, вихований усе життя в Суздалі, вже не вважав Русь своєю Батьківщиною. Тим більше, що він був сином половчанки, дочки хана Аєпи. Зовнішність суздальського князя, відтворена радянським ученим Герасимовим по його останках, досить характерна для походження князя. А на той час більших ворогів, ніж половці, у Києва і Русі не було.
Сам Андрій Боголюбській в боротьбі проти Києва постійно підтримував своїх родичів половців – основного ворога Русі.
Водночас, головною причиною опозиційності Суздальського Залісся проти Русі були не родинні зв‘язки князів з половцями, а природні геополітичні інтереси нового народу, який народився в Заліссі від сплаву фіно-угорських племен, під впливом церковнославянського мови та первинної київської адміністрації. До речі, назва Суздаль, як і більшість власних назв Центральної Росії, має фіно-угорське походження.
Кияни у відповідь теж не взлюбили Андрія Боголюбського. Через це, після того, як після смерті Ізяслава Мстиславича на княжіння у Київ таки потрапив Юрій Довгорукий, Андрій постійно сидів у фортеці Китай-город, що була на місці сьогоднішньої Китаєвої пустині, сьогодні – в межах міста.
Через те, що він жив у фортеці Китай-город та майже не виходив із неї, кияни й брати-князі прозвали його „Китаєм”.
Річ у тім, що слово „кита” староукраїнською мовою означає плетіння (звідси, наприклад, слово „китиця”).
Усі містечка-фортеці на Київських горах віддавна мали штучні укріплення, зроблені з переплетених дерев‘яних каркасів, заповнених землею. Залишки такої стіни від VI-VII століття вчені знайшли на Старокиївській горі, біля сучасного Історичного музею. Поверху такі стіни мали критий хід – заборола з бійницями. Ззовні стіна обмазувалася глиною (аби уникнути підпалу), та фарбувалася вапном (українські хати мали приблизно таку ж конструкцією стін). Вся фортеця виглядала білокам‘яною, сяяла на сонці і гарно увінчувала пагорби. За бойовими якостями така стіна не поступалася кам‘яній – каміння з пороків – камнеметів просто в‘язли в ній, тоді як кам‘яну стіну вони розбивали. Основним недоліком таких фортець була недовговічність таких стін, їх часто треба було лагодити.
Під час мандрівок у Монголію наші князі побачили велику китайську стіну, і назвали всю тамтешню країну звичною назвою – Китай.
В Україні „білокам‘яні” фортеці увінчували київські гори: Боричів, Старокиївську, Дитинку, Хоривицю, Щекавицю, а також Білгород (нині село Білгорода на околиці Києва), Вишгород, Родень, Витичів, Переяслав, та чимало інших українських міст – в тому числі й Китай-город, у якому закрився Андрій Боголюбський під час князювання в Києві його батька. Після смерті Юрія Довгорукого протистояння між киянами та суздальцями-„залішанами” тільки загострилося. Як пише літопис, суздальців було вибито в Києві та по всіх містах Русі.
У 1169 році князь Китай захопив Київ, відбивши його у Великого Київського князя Мстислава Ізяславича, сина головного ворога Юрія Довгорукого. Перед тим Андрій Боголюбський утік з Русі до Суздаль, викравши ікону Вишгородськой Богоматері, яка тепер в Росії називається Володимирською.
Захопивши Київ, суздальській князь влаштував небувалий розгром. Літопис пише: "І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в‘язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози бесперестанні. Це ж все зроблено за гріхи наші".
Літописець називає військо Андія Боголюбського „поганими”. Так у літописах називаються виключно іноземці, та й то язичники.
Після такого тріумфу князь Китай розперезався. Він навіть почав наказувати князям київської династії. Правда, отримав відкоша.
Андрій Боголюбській сказав Роману (сину саме того Ростислава, який їхав умирати до Києва): "Не ходиш ти в моїй волі з братами своїми, так піди ти з Києва, а Давид — з Вишгорода, а Мстислав — з Білгорода. А ось вам Смоленськ, їм і поділіться".
Очолив опір Мстислав. Як пише літопис, "Мстислав від юності звик не боятися нікого, а тільки Бога одного берегтися. І повелів він, Андрєєвого посла узявши, постригти [йому] перед собою голову і бороду, сказавши йому: "Іди ж до князя свого і скажи йому: "Коли ти з такими словами прислав не яко до князя, а як до підручної і простої людини, то що ти задумав, то і роби. Хай Бог розсудить". Андрій зібрав воїв своїх — ростовців, суздальців, володимирців, переяславців, білозерців, муромців, і новгородців, і рязанців, - і, порахувавши їх, знайшов, що їх п‘ятдесят тисяч. І послав він, сказавши їм: "А Мстислава, схопивши, не учиніть же йому нічого, а приведіть його до мене".
Як пише літопис, під Вишгородом "Мстислав ударився з полками їх, і потоптали вони середній полк, а інші супротивники, побачивши [це], оточили його, тому що Мстислав в‘їхав в них з невеликим військом. І тоді змішалися обидва, і велике було сум‘яття, і стогін, і крик сильний, і голоси невідомі, і видно було тут, як ламалися списи, і [чутний] був дзвін зброї, від великого пилу не впізнати [було] ні кінного, ні пішого".
Киянам допоміг луцкий князь Ярослав Ізяславіч, точніше слух про нього: "І прийшли в замішання війська їх, і, не дождавши світанку, в сум‘ятті великому, не маючи можливості утриматися, побігли через Дніпро, і багато їх топилося. І виїхав Мстислав з міста з дружиною своєю і, наздогнавши їх, дружина його ударила на обоз їх, і багато колодників вони захопили. Мстислав же багато поту утер з дружиною своєю і немало мужності показав з мужами своїми".
Цей розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 року.
Як пише вітчизняний літопис, "так повернулася вся сила Андрія, князя суздальського, а зібрав він всі землі, і безлічі воїв не було числа. Прийшли вони зарозумілими, а покірливими відійшли в доми свої. Сим так і збулося слово апостола Петра, який сказав: "Той, хто підноситься – змириться, а хто упокорюється — піднесеться".
У Заліссі, як це часто траплялося і в майбутньому, зовнішня поразка створила внутрішні проблеми для влади. Народ не пробачив їй провал у підкоренні інших земель. Незабаром після вишгородського поразки, 28 червня 1174 року Андрій Боголюбській був убитий змовниками, і тіло князя лежало на вулиці, поки народ грабував хороми. Примітно, що дорікати змовникам і ховати князя залишився тільки його придворний киянин Кузьмище Киянин. Так завершився життєвий шлях князя Китая – засновника Росії.
eggo
БАН
Номер: 1605
З: планета Земля, Санкт-Петербург
Зареєстрований: 27 серпня 2010 р.
Повідомлень: 276
Попереджень: 1
Індійці тепер НІКОЛИ не будуть співпрацювати із Росією так тісно, як колись... якщо взагалі будуть співпрацювати!
- бу-га-га . Опять двадцать пять Ну не надо тебе писать на серьезные темы, связанные с экономикой и военной промышленностью crok, - миллион раз говорил - не позорься перед народом Пиши лучше о чем нибудь другом, о возвышенном... О Евромайдане например
За 8-летний период (2005-2012 гг.) объем идентифицированного военного импорта Индии по всем странам-экспортерам составил, по оценке ЦАМТО, 27,026 млрд дол.
О перспективах закупки вооружений Индии можно судить по тому факту, что за период 2005-2012 гг. сформированный Индией пакет заказов на импорт ПВН (без учета проводящихся крупнейших тендеров) почти вдвое превысил объем фактического импорта и составил 51,519 млрд дол.
Первое место в рейтинге крупнейших экспортеров ПВН в Индию в период 2005-2012 гг. занимает Россия – 15,636 млрд дол. Доля России на рынке вооружений Индии по фактическому объему поставок ПВН в 2005-2012 гг. составила 57,86%. Портфель заказов, сформированный за тот же период, составляет 23,963 млрд дол (46,5%).
Второе место в рейтинге крупнейших экспортеров ПВН в Индию в период 2005-2012 гг. занимает Израиль – 3,84 млрд дол (14,2%). Сформированный в 2005-2012 гг. портфель заказов – 6,719 млрд дол (13,04%).
Третье место в рейтинге занимает Великобритания – 2,915 млрд дол (10,8%). Портфель заказов – 1,647 млрд дол (3,2%).
Последующие места занимают США – 1,713 млрд дол (портфель заказов – 8,166 млрд дол), Италия – 916,5 млн дол (портфель заказов – 1,479 млрд дол), Франция – 804,5 млн дол (портфель заказов – 7,046 млрд дол), Германия – 300 млн дол (портфель заказов – 480 млн дол).
Среди других поставщиков ВиВТ на рынок Индии по итогам 2005-2012 гг. следует отметить Польшу – 262 млн дол, Украину – 223 млн дол (портфель заказов – 830 млн дол), Швецию – 122,5 млн дол (портфель заказов – 215 млн дол) и Нидерланды – 100 млн дол (портфель заказов – 20 млн дол) .
Поставки вооружений Индии также реализовали Австралия, Бразилия, Канада, Норвегия и ЮАР.
В целом в 2005-2012 гг. Индия импортировала вооружение из 16 стран.
В 2013-2016 гг. в структуре военного импорта Индии произойдут существенные изменения с точки зрения положения ведущих мировых поставщиков вооружений на индийском рынке.
В 2013-2016 гг., согласно имеющемуся портфелю заказов, тендерам и озвученным планам по прямой закупке вооружений объем импорта Индии, по оценке ЦАМТО, составит 45,322 млрд дол против 18,257 млрд дол в 2009-2012 гг. и 8,769 млрд дол в 2005-2008 гг.
Согласно имеющемуся портфелю заказов и намерениям по прямой закупке, Россия в 2013-2016 гг. сохранит за собой первое место на рынке вооружений Индии с объемом прогнозируемого экспорта в сумме 15,416 млрд дол против 11,059 млрд дол в 2009-2012 гг. и 4,577 млрд дол в 2005-2008 гг. (15,636 млрд дол за весь 8-лений период). То есть в абсолютных величинах Россия существенно увеличит экспорт вооружений в Индию. Тем не менее, долевой показатель России на рынке вооружений Индии снизится с 57,86% в 2005-2012 гг. до 34% в 2013-2016 гг. Это связано с тем, что Индия приступила к реализации масштабных программ по закупке вооружений и Россия не может конкурировать во всех сегментах рынка. Кроме того, Индия активно проводит политику диверсификации поставщиков вооружений.
Следует отметить, что Россия выбыла из тендеров на поставку многофункциональных истребителей, ударных и тяжелых вертолетов (эта та ниша, где Россия вполне конкурентоспособна). В рассматриваемый период три эти программы практически не скажутся на положении России на индийском рынке, поскольку на 2015-2016 гг. запланированы только начальные поставки по этим программам (контракт по «Рафалям» на текущий момент еще не подписан). Что касается положения России на период с 2017 года и далее, то здесь все будет зависеть от эффективности работы российской стороны на индийском рынке вооружений в условиях жесткой конкурентной борьбы со своими основными соперниками.
Второе место по прогнозируемому объему экспорта ПВН Индии в период 2013-2016 гг. займут США – 11,327 млрд дол (25% рынка). Для сравнения: доля США на индийском рынке в 2005-2012 гг. составила 6,34%. Следует отметить, что США (как и Россия) имеют много контрактов с поставкой за пределами рассматриваемого периода.
Третье место занимают поставки (расчет произведен до 2016 года включительно) по категории «тендер», окончательные результаты которых по состоянию на середину 2013 года не были подведены – 5,589 млрд дол (12,33%).
Четвертое место по прогнозируемому объему экспорта ПВН Индии в период 2013-2016 гг. займет Израиль (4,123 млрд дол), пятое место – Франция (3,59 млрд дол), шестое место – Великобритания (2,038 млрд дол).
Среди крупных поставщиков вооружений Индии в период 2013-2016 гг. следует также отметить Швейцарию (759 млн дол), Германию (718 млн дол), Украину (493 млн дол), Швецию (485,5 млн дол), Италию (279,4 млн дол), Южную Корею (269 млн дол) и Бразилию (140 млн дол).
В целом заказы на поставку ПВН Индии в 2013-2016 гг. по состоянию на середину 2013 года имеют 15 стран."
Глупых вопросов не бывает. Самый глупый вопрос - это не заданный...
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
OLEX, - мельчаешь - совсем желтый стал, как "комсомольская правда" Смешно читать. С нетерпеньем жду новостей про инопланетян, чудесные явления и про 1001 способ как разбогатеть, ничего не при этом не делая
Глупых вопросов не бывает. Самый глупый вопрос - это не заданный...
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
12 декабря 2013 г. в Москве состоялась конференция ведущих аналитиков, на которой обсуждались сценарии развития России на ближайшее десятилетие. Почти все докладчики сделали вывод, что РФ в нынешнем виде осталось 5, от силы 7 лет существования. «Точка невозврата» уже пройдена и скорость деградации основных сфер, на которых базируется целостность и безопасность страны, вошла в критическую фазу. Если рассматривать базовые столпы государства (армия, экономика, население, системы связи, наука), которые и обеспечивают выживание страны как целостности, то в РФ они находятся в стадии упадка, что делает наше государство похожим на карточный домик, готовый рассыпаться от малейшего «ветра нестабильности» изнутри или извне.
В ближайшем будущем ход мировой политики будет определяться конфликтом двух крупнейших центров силы - США («мировой лидер») и КНР («претендент»). Россия не сможет избежать участия в этих военных столкновениях, хотя бы потому, что ее ресурсная база представляет собой «лакомый» кусок для многих государств, особенно сопредельных. Кроме того, не стоит забывать, что исключительно все пограничные с РФ государства (кроме Беларуси) имеют территориальные претензии к России. Даже маленькая Эстония претендует на часть Псоквской области. Участие в любом крупном конфликте будет иметь катастрофические последствия для экономики РФ и ее территориальной целостности.
Осознавая вероятность обострение в ближайшем будущем военной угрозы на российских границах, руководство РФ предпринимает шаги для усиления безопасности страны. Так российский военный бюджет в последнее время заметно вырос и является третьим в мире по величине (после США и Китая). До 2020 г. предусмотрена реализация комплексной программы перевооружения ВС, так, помимо спуска на воду нескольких военных кораблей, должно быть построено 20 подлодок типа 885 «Ясень», 8 подлодок типа «Борей». Для усиления ПВО в войска должно быть поставлено 30 ЗРК «Витязь», 100 ЗРК «Панцирь». Идет разработка РС-18 «Стилет» и РС-20 «Сатана». Планируется довести до серийного выпуска истребитель последнего – пятого – поколения. До 2020 г. армия должна быть оснащена техникой нового образца на 70-75%.
Вместе с тем, есть все основания утверждать, что до 2020 г. Российская армия не успеет перевооружиться. Темпы насыщения войск новой техникой крайне низки: так, только 4% танков на вооружении ВС РФ изготовлены после 2000 г., остальные имеют срок службы более 15 лет. Доля современного вооружения в войсках НАТО составляет 60-65%, тогда как у нас – лишь около 10%. Основная часть боевой техники создана ещё во времена СССР. Лишь наличие ядерного оружия и современных средств доставки спасает Россию от повторения судьбы Югославии, Ирака, Афганистана, Ливии и Сирии.
Один из главных родов войск современной войны – авиация - находится далеко не в лучшем состоянии. Во время грузинского конфликта 2008 г. российские ВС потеряли целых шесть самолетов! Фактически десятую часть парка авиации тогда еще существовавшей 4 воздушной армии. И это в столкновении со слабым противником всего за 5 дней войны. Российские удары с воздуха наносились неуправляемым оружием, поэтому авиация не только не смогла подавить грузинскую артиллерию, но и разгромить маршевые колонны противника! А что делать, если война будет с серьезными войсками, а не с карикатурной армией Саакашвили? С ВВС США, которые уже сейчас имеют на вооружении истребители пятого поколения F-2 Раптор и перспективный F-35 (планируют довести их количество до 2000 штук в скором времени)? А у нас основа ВВС, по сути, советские самолеты конца 80-х гг. четвертого поколения - СУ-27 и МИГ-29. Аэродромная сеть РФ меньше, чем у РСФСР в два раза. По заявлению начальника Генштаба, 200 истребителей МИГ-29 не могут подняться в воздух, а это треть всего истребительного парка авиации
Есть все основания утверждать, что нынешняя РФ как целостность уже не существует. На уровне правительства самым серьезным образом обсуждается вопрос о сдаче Дальнего Востока в концессионное пользование иностранцам, а это есть не что иное как завуалированное признание того факта, что мы потеряли дальневосточный регион. То, что РФ существует в нынешних границах, не есть заслуга нынешних правителей, это лишь результат благоприятного стечения обстоятельств. Все дело в том, что нынешняя мировая экономика на короткое время стабилизировалась по линии Запад-АТЭС. Первый печатает валюту и облигации, второй (в первую очередь, Китай) производит товар под эту денежную массу, тем самым обеспечивая занятость для своего почти двухмиллирдного населения. Пока наблюдается процесс взаимовыгодной кооперации – Запад потребляет, Китай производит. Постепенно наращивая свое благосостояние. Поэтому между «мировым лидером» в лице США и «претендентом» КНР нет жесткого противостояния, это звенья одной цепи мировой экономики, и нарушение в любом из звеньев может, во-первых, обвалить уровень жизни жителей Запада (если они не будут получать на свои рынки дешевые азиатские товары, ибо почти все производство с Запада выведено в Китай), во-вторых, остановить гигантскую фабрику под названием Китай, если Запад перестанет предъявлять спрос на китайские товары, что будет иметь не просто негативные, а самые катастрофические последствия. Но! Этой системе осталось существовать от силы 5-7 лет. Денежная масса не может раздуваться бесконечно. Рано или поздно этот пузырь должен лопнуть. На Западе это понимают. Уже сейчас в США прорабатывается идея создания на базе НАФТА единой конфедерации по типу ЕС. При этом американское правительство в одностороннем порядке откажется от доллара и заменит его на новую валюту - «амеро». После такого «кидка» Китая как главного держателя долларовой массы и облигаций США, взаимная зависимость между Западом и КНР сойдет на нет. При этом резко обострится борьба за ресурсные регионы. Фактически весь мир уже поделен: Запад силой сверг легитимные правительства в ряде государств с богатыми нефтеносными полями (Ливия, Ирак, Египет), и установил там свой контроль. Через 5-7 именно такой сценарий ждет и Россию, ибо в ситуации краха мировой экономики, резко обострится фактор военной силы. На сегодня у России нет возможностей, чтобы отбиться от врагов (как это мог сделать СССР, который имел паритет с Западом и Китаем, и был в состоянии одновременно вести войну с НАТО, НОАК и ВС Турции). Дезинтегрированная Россия не сможет противостоять давлению извне, и в случае военного конфликта просто развалится. При этом такой развал вполне может предшествовать и военному столкновению, а война станет способом прибрать к рукам отдельные осколки России.
Ти мені ще якусь рекламу про Російську армію процитуй, нещастя кацапське!
ЦАМТО... а сам то!?? Тобто - головою користуєшся?
Ну добре, будемо бити твою безграмотність твоєю ж зброєю. Хоча б читав те, що цитуєш!
Ось частина цитати, яку ти навмисно ніяк не виділив, а вона ж як для Росії - найбільш значуща!
Цитата:
Тем не менее, долевой показатель России на рынке вооружений Индии снизится с 57,86% в 2005-2012 гг. до 34% в 2013-2016 гг. Это связано с тем, что Индия приступила к реализации масштабных программ по закупке вооружений и Россия не может конкурировать во всех сегментах рынка. Кроме того, Индия активно проводит политику диверсификации поставщиков вооружений.
Тобто, за наступні три роки тверезі експерти ВЖЕ очікують зниження долі Росії на 23,86%, майже удвічі!!! Неслабо так,.. за три роки!
Атомная подводная лодка "Александр Невский", (первый серийный корабль пр.955) полностью завершила государственные испытания. В данный момент завершается ревизия и окончательная отделка АПЛ, производится устранение замечаний Государственной комиссии по приемке корабля. В соответствии с требованиями руководящих документов председателем Госкомиссии может быть спланирован контрольный выход в море продолжительностью несколько суток.
С учетом вышеизложенного, подписание приемного акта на АПЛ может состояться в конце ноября-начале декабря 2013 г. В дальнейшем АПЛ будет переведена к месту постоянного базирования в соответствии с планами ВМФ РФ.
Пресс-служба ОАО «ОСК»
Атомная подводная лодка с баллистическими ракетами (ПЛАРБ). НИР по разработке ПЛАРБ 4-го поколения c ракетным комплексом Д-11 начаты в 1978 г. Проработка проекта пр.955 "Борей-1" с комплексом БРПЛ Д-31 и пр.935 "Борей-2" с комплексом БРПЛ Д-35 начаты в ЦКБ МТ "Рубин" под руководством генерального конструктора С.Н.Ковалева по постановлению СМ СССР в ноябре 1985 г. Технические предложения по ПЛАРБ и ракетным комплексам планировалось выработать в течение 1985-1986 гг.
Начиная с 1990 г. разработка пр.955 "Борей" с ракетным комплексом Д-31 велась в ЦКБ МТ "Рубин" под руководством главного конструктора В.Н.Здорнова. При разработке проекта планировалось строительство серии в 14 ПЛАРБ. В июне 1995 г. указом Президента Б.Н.Ельцина начато перепроектирование пр.955 под комплекс БРПЛ Д-19УТТХ "Барк" ГРЦ им.Макеева.
Первая лодка пр.955 - К-535 "Юрий Долгорукий" заложена в цехе №55 ПО "Севмаш" 02 ноября 1996 г. с заводским номером 201. Начиная с сентября 1998 г. по середину 1999 г. пр.955 был перепроектирован под использование задела корпусов лодок пр.971 и новый ракетный комплекс с ракетами "Булава" по пр.09551. (http://my.mail.ru/community/submarine/600EA4DB24436C55.html)
Водоизмещение, т: 24000/17000
Главные размерения, м 170 х 13,5 х10,5
Скорость хода максимальная, узлы:
в подводном положении до 29
в надводном положении до 15
Глубина погружения, м 450
Автономность, сут. 90
Вооружение: 16 - 20 МБР "Булава", 12-16 533-мм торпеды или ПЛУР
Отличительные черты настоящего свидомого:
"Доказательство недоказуемого, опровержение очевидного и доказанного".
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
Правительство формирует международный консорциум по развитию российской навигационной системы
В правительстве всерьез рассматривают вопрос формирования широкого международного консорциума в интересах развития и внедрения российской навигационной системы ГЛОНАСС в мировом масштабе. Как выяснили «Известия», среди рассматриваемых вариантов — не только предоставление консорциуму возможности внедрять технологии, но и передача прав собственности на спутниковую группировку.
...
Предложения НП радикальны: как максимум они предлагают сформировать международный консорциум, акционерную компанию, которой бы Россия передала спутниковую группировку, права на технологии и полномочия по внедрению. Но, имея в виду, что ГЛОНАСС технология изначально военная и Минобороны может возражать против передачи спутниковой группировки международной организации, в НП предлагают рассматривать разные варианты.
...
Радикализм предложенных решений в НП объясняют серьезностью ситуации, в которой оказалась Россия, после того как развернула спутниковую группировку ГЛОНАСС. Идея состояла в том, что государство профинансирует создание инфраструктуры в космосе, а бизнес заработает на наземных применениях.
...
В реальности пока все идет не так, как задумано: российские чипсеты уже фактически вытеснены с рынка телематического оборудования, который на 90% освоен западными производителями. А экспорт ГЛОНАСС-технологий даже не начинается: за три года работы в Индии дочерняя компания «НИС-ГЛОНАСС», крупнейшего российского игрока навигационных систем, не смогла заключить ни одного контракта на поставку услуг в этой стране. (Eggo, ти де? Прівє-є-єт!)
...
— Привлечь в такой консорциум один только Казахстан уже будет большой удачей, а заключить технологический союз подобного рода с Индией и Бразилией это просто триумф.
...»»
____
Ну то як? Які ще треба факти для того, щоб побачити дійсну економічну і технологічну можливості сучасної Росії?! Тільки із однієї цієї статті видно, що цих можливостей не вистачає - нєт сільонок потягнути такий масштабний проект! Росія роззявила рота настільки, що вже не може навіть відкусити, але закривати хавальнік дуже не хочецця, тому, притишивши скрегіт зубів (власне Міноборони не у захваті від цього факту!) Росія готова виставити на продаж все! Навіть - права власності!!!
Та от ХАЛЄПА, як кажуть кацапи... - щось не видно тих, хто бажає "вступіть" у те лайно!
-----
Повідомлення редагувалося 2 разів. Останнє редагування: crok (25 грудня 2013 р., 17:36:34)
Перегляд теми: 'ПРАВДА ПРО РАСЄЮ (ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ)'
OLEX
З Новим Роком!
– це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
Ну не надо тебе писать на серьезные темы, связанные с экономикой и военной промышленностью crok, - миллион раз говорил 
- не позорься перед народом 
