Автор | Автор |
---|---|
crok 8 грудня 2011 р., 13:03:42 Тема: Шестидневная война (1967) | Ось нещодавно писав статтю про наш краснознамьонний полк. Звісно, став шукати у інеті всяку інфу про полк. І ось що прояснилось...
Знахожу отаку статтю, стареньку, аж за 2007 рік, але там є дуже цікава деталь із історії Прилук. 40 лет назад СССР хотел бомбить Израиль Так утверждают еврейские историки В издательстве Йельского университета (США) через пару недель выйдет книга израильских историков Гидона Ремеза и Изабеллы Гинор под названием «МиГ-25 над Димоной: советская ядерная игра». Димона - израильский научный центр, где разрабатывалось ядерное оружие. Исследование приурочено к 40-й годовщине шестидневной войны 1967 года (5 - 10 июня) между Израилем и группой арабских государств - Египтом, Сирией, Иорданией, Ираком и Алжиром. Отрывки из произведения израильских историков на днях появились в Интернете и уже наделали много сенсационного шума. Сегодня мы публикуем наиболее любопытные факты, умозаключения и выводы, содержащиеся в книге, и мнения иностранных и российских политиков, ученых, а также военных, которые были причастны к тем давним событиям. Что утверждают авторы? СССР сознательно провоцировал нападение еврейского государства на арабских соседей. Шестидневная война была лишь прелюдией к агрессии СССР. Советские истребители МиГ-25 пролетали над Димоной незадолго до шестидневной войны. Советские атомные подлодки находились около израильских берегов и были готовы нанести ответный удар, если бы выяснилось, что у Израиля есть ядерное оружие и страна готова его использовать. Получив информацию о научных успехах израильтян на пути к созданию ядерной бомбы, Кремль решил втянуть Израиль в конфронтацию, которая бы привела к советско-арабскому контрудару и бомбардировке ядерного реактора в Димоне. Лишь вследствие ошеломляющего успеха «израильской военщины», спутавшего советские планы по вторжению, советское руководство «отыграло ситуацию назад». «Раздать карты, приготовить десант!» Авторы книги цитируют признания бывшего командира авиакорпуса генерала Василия Решетникова. Он утверждает, что вместе с товарищами получил карты для планировавшегося налета на Димону. А бывший советский морской офицер Юрий Хрипунков помнит приказ, полученный от командира корабля 5 июня 1967 года. Ему было приказано собрать команду «добровольцев» из 30 человек для высадки на территории Израиля. МНЕНИЯ ИЗ-ЗА РУБЕЖА Факты и гипотезы - не одно и то же Майкл ОРЕН, израильский историк, автор книги «Шесть дней войны: июнь 1967 года и становление современного Ближнего Востока»: - Я много лет основательно занимался этой проблемой, но не располагаю какими-либо документальными свидетельствами в поддержку гипотезы Ремеза и Гинор об агрессивных планах СССР. Хотя я и работал в советских архивах, но немногие документы были рассекречены. Я считаю, что было несколько причин, по которым Советы стремились к войне, но указанной среди них не было... Одд Арн ВЕСТАД, директор Центра изучения «холодной войны» Лондонского экономического института: - Благодаря тому, что авторы представили в качестве основных звеньев в цепи событий ядерные амбиции Израиля и советскую реакцию на них, им удалось написать выдающуюся книгу о «холодной войне» и Ближнем Востоке. Дов ЗАКХЕЙМ, бывший замминистра обороны США: - Книга доказывает, что шестидневная война стала огромным политическим и военным поражением Советского Союза, которое можно сравнить с Карибским ракетным кризисом. МНЕНИЯ ИЗ РОССИИ Домыслы и правда Владимир ТИМОШЕВ, полковник в отставке, бывший офицер Главного штаба ВВС СССР и военный советник в Египте (1966 - 1967): - Насколько я помню, мысль об использовании наших «замаскированных» самолетов стратегической авиации в штабе ВВС витала. Варианты прорабатывались различные. Но скоротечность войны и ее результаты эти планы отменили... Александр БЕЖЕВЕЦ, генерал-майор в отставке, бывший летчик-испытатель, Герой Советского Союза: - Я испытал десятки новых «МиГов» и заявляю, что в 1967 году наших МиГ-25 над Израилем не было. С египетского аэродрома летали на разведку в Израиль МиГ-21. Георгий ЕГОРОВ, адмирал флота, бывший начальник Главного штаба ВМФ, Герой Советского Союза: - В тот период на боевой службе в Средиземном море находились наши дизельные лодки, которые ядерным оружием не обладают. ГОВОРЯТ СВИДЕТЕЛИ «Комсомолке» удалось разыскать участников событий сорокалетней давности. Вот что они рассказали... Генерал-полковник в отставке Василий РЕШЕТНИКОВ, Герой Советского Союза (Москва): Наши самолеты маскировались под египетские - Летом 67-го я командовал корпусом дальних бомбардировщиков на Украине. Из Генштаба поступил приказ, чтобы три эскадрильи Ту-16 (около 30 машин) мы перекрасили в цвета египетских ВВС. На секретных рабочих картах по приказу из ГШ были нанесены «объекты на поле боя» - территория была израильской. Ни о какой Димоне как ядерном центре я не знал. Я тогда и слова такого не слышал. Для меня главным было - назначенные самолетам цели. Хорошо помню, что особое наше внимание командование обратило на объекты, прикрытые «ХОКами» - американскими системами ПВО. Первые два Ту-16 были вооружены 20 ФАБами каждый. ФАБ - это фугасная авиационная бомба. Бомбы были разные - по 200 и по 500 кг. Никакого ядерного оружия у нас не было. Пара снаряженных и перекрашенных Ту-16 с аэродрома базирования (Прилуки) перелетела на Северный Кавказ для изготовки. И поближе к заданному району. И что тут началось! Все западные радиостанции завопили: «Советский Союз готовится бомбить Израиль!» Мы поняли, что иностранная разведка нашу готовящуюся операцию разоблачила. Американская и израильская разведки в Союзе зря хлеб не ели... А вскоре поступил приказ вернуть бомбардировщики домой. Что и было сделано. На том наше участие в шестидневной войне и закончилось. Старший лейтенант запаса Юрий ХРИПУНКОВ (Донецк): Мы готовились к операции на корабле - В июне 1967-го я служил командиром боевой части на противолодочном корабле, который находился в Средиземке, милях в 20 - 30 от Хайфы. 5 июня командир корабля капитан 3 ранга Дядюн приказал мне подобрать три десятка добровольцев и подготовить их к десантной операции на берегу. Помню, что среди матросов оказался лишь один отказник - Хаев. По настоянию офицера особого отдела его отправили в Союз и там перевели на берег. Цель моей группы была такая - проникнуть в порт Хайфы на главную военно-морскую базу Израиля, где располагалось армейское командование. Дядюн также сообщил мне, что такие же десантные группы собираются на борту еще 30 наших кораблей - в общей сложности около тысячи человек. Меня удивило, что при этом нам поставили задачу без карт, не показали на них маршруты движения по суше. К тому же мне пришлось прямо на борту учить многих матросов стрелять из автомата и метать гранаты (в воду). Потом каждому добровольцу выдали по три «рожка» патронов, пять-шесть гранат, две банки сухарей и по паре банок тушенки. Мы ждали, когда корабль наш двинется к израильскому берегу. Но вскоре поступила команда «отбой». ВЗГЛЯД С 6-го ЭТАЖА Шестидневная война могла стать мировой О шестидневной войне за минувшие 40 лет написаны десятки книг. Вроде пора бы точно расставить акценты. Но до сих пор факты часто уступают место домыслам. Никто не может оспорить очевидное: СССР был «дирижером» той войны. Цель его была ясной - помочь арабам их же руками навести такой порядок на Ближнем Востоке, который бы устраивал ЦК КПСС. Тут нет ничего нового - идеология брала верх над другими доводами. А то, что израильские историки перепутали МиГ-21 с МиГ-25, а дизельные подлодки с атомными, не принципиально. Важнее другое: [color=maroon]СССР был готов к вторжению в Израиль. Признания наших офицеров - тому доказательство. Но случился облом: накачав арабов оружием, советские военсоветники слишком рано посчитали, что время «Ч» настало. И ввели в заблуждение брежневский Кремль, который «впарил дезу» израильтянам. Они клюнули. Да так серьезно, что за неделю внезапными ударами разгромили коалицию противника. Оставшись без «ударного кулака» арабских армий, СССР имел последний выбор - бомбить Израиль в одиночку. Но это наверняка стало бы началом третьей мировой войны! Ведь за спиной израильтян стояли США, которые тоже держали палец на «спусковом крючке».[/color] Один в один повторилась история с Карибским кризисом, когда Хрущев завез на Кубу советские ракеты. И было полшага до ядерной войны с США. В конфликте арабов с Израилем Кремлю в последний момент хватило ума отказаться от авантюры. Но урок помнили недолго: через 13 лет СССР залез в афганскую мясорубку... Виктор БАРАНЕЦ — 21.05.2007 http://www.kp.ru/daily/23904.5/67480 Наш краснознамьонний полк влітку 1967 року міг стати casus belli у розв’язанні третьої світової війни. |
crok 25 листопада 2011 р., 14:51:51 Тема: СССР или почему мы так живём | Останнім часом дуже активізувались кацапи. Хочуть знову "саюз", на цей раз той же самий член, тільки з іншого боку, а називатись він буде ЄврАзЕС. Але як його не називай, все одно це буде новий-старий сересер!
Молодь, яка не звикла головою думати, наслухалась казочок людей старшого покоління, мовляв, СРСР - це сила! Але я добре пам’ятаю, що таке сересер. Можна багато наводити прикладів, але ось який дуже промовистий приклад наведений у російській вікіпедії: «СССР в 1970-х годах производил в 20 раз больше танков, чем США». Вопрос Г. Шахназарова, помощника Генсека КПСС М. Горбачева (1980-е годы): «Зачем надо производить столько вооружений?» Ответ начальника Генштаба С. Ахромеева: «Потому что ценой огромных жертв мы создали первоклассные заводы, не хуже, чем у американцев. Вы что, прикажете им прекратить работу и производить кастрюли?» Інша цитата: Из книги Егора Гайдара «Гибель империи». Второй вопрос – о заводе, на котором производятся баллистические ракеты или ступени к ним на территории Соединенных Штатов. Мы назвали завод в штате Юта, вы не согласились. Пусть будет завод в городе Орландо, Флорида. Шульц: - Это же Диснейленд! Ахромеев: - Пусть и его посмотрят инспекторы. Ахромеєв - начальник Генштаба Збройних сил СРСР. Досить красномовно! Для молоді, яка не звикла головою думати, перекладу на людську мову. Перший приклад: у Радянському Союзі ніхто навіть на державному рівні не задумувався - а навіщо ми взагалі озброюємось? Навіщо витрачаємо стільки народних грошей на непотріб?! Другий приклад: тотальний переляк. Із кожного куща ввижався ворог. Як у такому стані приймати адекватні рішення? |
crok 8 листопада 2011 р., 04:16:55 Тема: РК «Городок» • Боулінг в Прилуках | Ги.. а афіша так по краям піджовкла... наступного разу на афішу ще треба додати дізігнерських прімочок, тіпа, не тільки пожовтіла, а ще й порвалася-потерлася... заляпана-замацана...
Тіпа - роки йдуть, а якість залишається! |
crok 2 листопада 2011 р., 16:19:41 Тема: Перлы Януковича | Янукович переплутав Північну Америку з Південною
Президент Віктор Янукович допустився чергового географічного конфузу. Він переплутав Північну Америку з Південною. Як пише Українська правда, це сталося на розширеному засіданні уряду, коли Янукович розповідав про пошук нових ринків для українських товарів. "Нам треба шукати ринки там, де зберігаються високі темпи росту економіки. Ми бачимо, як уповільнилось темпи в Європі. В Азії, Тихоокеанському регіоні вони зберігаються. Я був у Північній Америці - там зберігається зростання", - сказав Янукович. Як відомо, нещодавно президент здійснив візити в Бразилію (Південна Америка), де 2010 року економічне зростання склало 7,5%, а також на острів Кубу, де спостерігається економічна стагнація. За словами Януковича, візити за кордон для нього – це державна місія. "Ми не просто катаємося, щоб показати себе. Ми веземо із собою бізнес. Нам треба організувати механізми міжрегіонального співробітництва", - заявив він. УНІАН |
crok 21 жовтня 2011 р., 17:36:56 Тема: Святкування 5 річниці сайту Прилуки.Інфо | А мені шото боулінг нє тавой... якось там,.. хто-зна як і сказать. Як-то там я себе почуваю... як на вокзалі! Хто-зна й чого, але якось боулінг нє катіт. |
crok 19 жовтня 2011 р., 05:15:01 Тема: Переход на летнее и зимнее время | А що там оте нещастя чечетов витворяв під час обговорення даної теми перед голосуванням?!
Звинуватив Верховну Раду у зраді, у відриві України від Москви... |
crok 17 жовтня 2011 р., 04:18:08 Тема: 15 жовтня 2011 - Мотокрос, Горова Білещина | Тю! А шо, й справді нікого на мотокросі не було? Де фотозвіт? |
crok 16 жовтня 2011 р., 22:03:40 Тема: Переход на летнее и зимнее время | Як це проФФесійно!!! По-регіАнальному!!!
Спочатку якась регіАнальна надоша з бодуна придумала "законопроект", а Верховна Зрада також видно з бодуна за помахом Чєчєтова прогосувала "за"... А тепер не знають, як виправити... Тобто - спочатку самі створили проблему, а тепер її героїчно будуть "рєшать"! Моя думка така - ми вважаємо, що там сидять розумні люди, які мислять по-державному... МИ ДУЖЕ ПОМИЛЯЄМОСЯ!!! Там сидять такі ж болвани, як і всюди у владі! Вони там "рєшают" тільки одну задачу - як більше нагарбати! А держава їм - то засіб для особистого збагачення, поки не дали підсрачника!!! |
crok 16 жовтня 2011 р., 21:37:36 Тема: Чи є в Прилуках фотоклуби? | Якщо фотографуєте когось крупним планом, портрет так би мовити, і при цьому освітлення ззаду людини, що фотографується, то тут просто треба включити спалах, незалежно від того, чи достатньо світла, чи ні. І обличчя буде, і фон.
Що стосується бліків на обличчі... скоріш за все - промахується автоматика, бо у цьому випадку ніяких бліків не повинно би бути! Майже у всіх сучасних фотіків, навіть "мильниць", є функція точкового визначення експозиції. Тобто, при цьому визначається експозиція (набір діафрагма-витримка) у точці по центру кадру. Для вибору цього методу Вам треба переключити фотік у режим «Р» - програмний. Смисл його в тому, що поки Ви нічого не переключаєте, фотоапарат буде працювати у звичайному автоматичному режимі. Але якщо Ви переключили, скажімо, діафрагму, то фотік буде автоматично визначати експозицію відповідно до Вами вибраної діафрагми. Вам треба вибрати метод точкового визначення експозиції, навести центр кадру на обличчя, натиснути кнопку спуску на половину. При цьому фотік визначить точну експозицію для обличчя. Потім ви не відпускаючи напівнатиснену кнопку переводите кадр так, як вам треба і натискаєте спуск до упора. У цьому разі обличчя точно буде сфотографоване якнайкраще. Ну, якщо вже є фото, де обличчя темні, тоді нам допоможе Фотошоп! |
crok 16 жовтня 2011 р., 01:16:07 Тема: Чи є в Прилуках фотоклуби? | Ну, якщо не вдаватись у хащі кольоропередачі...
Насправді параметрів не купа, а тільки три - світлочутливість, діафрагма та витримка. Все! Спробую зовсім зрозумілими термінами і словами.. Світлочутливість плівки чи елемента цифрового апарата, який сприймає зображення (ну, ота штуковина, на яку падає світло у "цифровику" - це спроможність за допомогою світла створити якесь зображення. Тобто певна кількість світла, яка залишає зображення, чи то на плівці, чи то на датчику. Визначається у одиницях ISO. Чим менше цифра, тим менше світлочутливість, а значить - тим більше світла (довше світити) треба для створення зображення. І навпаки: більша цифра - більша світлочутливість, хоча (для цифровиків після 800 одиниць) і більше шумів. Зараз існує у діапазоні від 50 одиниць до, скажімо 12800. Зазвичай стандартне значення для сучасних цифрових фотоапаратів - 400. Шкала майже повністю (окрім одного значення) збігається з колишніми союзними одиницями ГОСТу. Хоча при Союзі найбільш вживаними плівками були плівки світлочутливістю 64 (!) одиниці, тієї світлочутливості всім із надлишком хватало! Діафрагма - якщо зовсім грубо це - дірка, через яку світло потрапляє на світлочутливий елемент. Визначається в умовних одиницях - від 1/1 до 1/64. Є, звичайно, і дуже коштовні об’єктиви, які мають діафрагму 1/0,7, але то вже - вища матерія як для нас. Для спрощення пишеться тільки одним числом - скажімо не 1/5,6, а просто 5,6. Якщо одиниця - все світло один до одного потрапляє на світлочутливий елемент, чим більше значення діафрагми - тим менше світла потрапить. Витримка - час, на якій для світла відкрита плівка чи світлочутливий елемент. Стандартно позначається цифрами від 2 до 8000, що означає від 2 секунд до 1/8000 секунди. Також обов’язково є ручна витримка, тобто - натиснули на кнопку - відкрилася плівка чи світлочутливий елемент, коли відпустили кнопку - закрився. Ось і все розуміння. Це щодо технічної частини. У сучасних фотоапаратах у позиції «А» (автомат) підбір технічних параметрів - світлочутливості, діафрагми та витримки - визначається вбудованою електронікою. Чим дорожчий апарат, тим досконаліша техніка, тим точніше буде зображення. Але автоматика не завжди робить те, чого хотілося, нажаль! От для цього є різні варіанти ручного налаштування, розуміння яких приходить із досвідом. Ніякий навіть найгеніальніший вчитель не зможе розказати так, що завтра ви будете все робити на "ух-ти!" Тому "умнєнькіє япайці" придумали фотографування серіями, коли за одне натискання на кнопку "розстрілює" декілька кадрів, з яких потім фотограф виибирає те, що йому найбільш до вподоби. Це і добре і ДУЖЕ погано. Добре, бо не треба дуже думати про кадр, а ДУЖЕ ПОГАНО тому, що це привчає не думати! Раніше у вас було тільки максимум 32 кадри на плівці, і ви перш ніж натиснути на спуск добре все зважували. Тому з 32 кадрів хоча б четверта частина була вдала. А зараз... можна продивитись і 50 кадрів, а там нічого хорошого! Зате зараз є Фотошоп, який дозволяє (у певних рамках звичайно і при певному досвіді) навіть із поганого карду зробити щось пристойне. І ще одне. Вчитися правильно вибирати необхідні значення діафрагми-витримки можна довго, але більш-менш правильно тримати вертикаль вчитися не треба. Це відразу придасть вашим фото якоїсь "правільності" якщо хочете... Ну, звичайно, якщо це не спеціально вибраний нахил! Ось подивіться на фото, які є тут - як то кажуть "подавляющее большинство" з них нахилені! |