Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Піца (іт. pizza) — італійська національна страва, що являє собою відкритий пиріг, звичайно круглої форми, який покривається томатною пастою та сиром і запікається. В піцу можуть додаватися різні інгредієнти, такі як м‘ясо, шинка, салямі, морські продукти, овочі, фрукти, гриби, зелень та ін. Для виготовлення піци використовують дріжджове тісто. Всі продукти для піци ріжуться маленькими шматочками, подібними один до одного. Заготовку для піци виготовляють руками, без допомоги скалки, завдяки чому тісто стає пухкішим. Випікають піцу в печах на дровах дерев місцевих порід, каштана, клена та ін.. Печі мурують з туфу (місцевої вулканічної породи). Сучасні печі виготовляють зі спеціальних сортів кераміки. Температура в печі сягає 350 °C. В печі вогонь підтримується цілодобово, за вийнятком її ремонту.

Спеціальні заклади, що спеціалізуються на приготуванні піци, називаються піцеріями. Кухар, що приготовляє піцу називається піццайоло.
Піца отримала широке розповсюдження у світі і стала інтернаціональною стравою.




Пишемо все про піцу!

Цитата rediska:

кафе-піцерія "Каштан"

что-то я сильно сомневаюсь что там пицца нормальная, никогда не нравилось это заведение

а я ПІЦУ НЕ ЛЮБЛЮ взагалі ніяку

natanych, то ти пробував виключно ніякі піци

Цитата natanych:

а я ПІЦУ НЕ ЛЮБЛЮ взагалі ніяку

Да ясен пень, что любая пицца не сможет сравниться с:
1. Холодець з хріном.
2. Капустнячок з печі.
3. Сало з пампушками та з часничком.
4. Вареникі з сметанкою.
5. Молоко козяче.

1, 2, 5 -в утиль
ПИЦЦА РУЛИТ!

Итальянцы решили внести пиццу в список наследия ЮНЕСКО

28 марта 2011 | 03:01
Итальянские граждане призвали ООН по вопросам образования, науки и культуры внести традиционную неаполитанскую пиццу в список нематериальных объектов всемирного культурного наследия ЮНЕСКО. Об этом сообщает "Би-би-си".

Согласно результатам опроса, большинство населения страны предпочитает видеть именно это национальное блюдо в пантеоне культурных ценностей, к которым обычно причисляют различные традиции, ритуалы, обряды, праздники и ремесла.

Как сообщает британское издание Guardian, среди других кандидатов на место в списке ЮНЕСКО числятся ежегодные скачки в Сьенне, производство виолончелей в Кремоне и карнавальная процессия в Виареджио.

Список нематериальных ценностей решили создать в 2003 году, дабы сохранить наиболее важные памятники культурного наследия.

http://podrobnosti.ua/society/2011/03/28/760611.html

Університет піци

У Неаполі працює спеціалізований Університет піци. Сотні студентів із усього світу з‘їжджаються сюди, аби потрапити на двомісячні курси мистецтва виготовлення піци з подальшим проходженням практики у славетних піцеріях міста. Тут вивчають історію цієї страви, борошняні суміші, технологію готування тіста й використання деревини в печах. Місцеві кулінари вважають, що два місяці — це вкрай мало для того, щоб стати першокласним майстром піци. Вони стверджують, що навчатися треба не менше десяти років, впродовж яких треба попрацювати й мийником посуду, і навчитися замішувати тісто, і опанувати мистецтво розпалювання печі.

Класична піца має 40 сантиметрів у діаметрі

40-річний італієць Гайтано Імперато випікає піцу третє десятиліття. У місті Бусто Арсіціо за 20 км на північ від Мілана він має піцерію ”Ла перла”. Пропонує відвідувачам 60 видів страви за ціною 5,5–8 євро. Це недорого для Італії. Найчастіше замовляють піцу ”Джіджі” з анчоусами, свіжими помідорами та шинкою прошутто. Як і інші піци, її слід їсти руками. Однак багато хто просять ножі. Щоб навчити людей правильно їсти, Гайтано навмисне не підточує їх.

Андреа Россі, 26 років, друг Гайтано, ходить у ”Ла перлу” щотижня. Для нього випікають піцу ”Франко”. Одна її половина начинена салямі, інша — тертим сиром ґрана падано. Готують її півгодини. Інші піци — не довше 10 хв.

— Мало кому пропонуємо ”Франко”. Вона займає забагато часу. Однак смачна і соковита, — каже брат Гайтано, кухар Антоніо Імперато, 38 років. Його руки по лікті в борошні, на фартусі — червоні плями томатної пасти. На голові — білий ковпак. — Борошно для тіста має бути дрібне. Його слід добре просіяти, аби не було грудок.

— На кілограм борошна беру 600 грамів теплої мінеральної води без газу. Додаю дрібку солі, цукру, чотири ложки оливкової олії та 25 грамів пивних дріжджів. Їх попередньо розчиняю в теплій воді. Усе ретельно вимішую дерев’яною ложкою, замішую еластичне тісто. Викладаю його у простору миску, посипаю борошном, накриваю рушником. Бродить дві-три години. Потім знову помішую і залишаю бродити ще на годину-півтори.

Із готового тіста Антоніо відриває шмат, розміром зі свою долоню. Розминає у круглу паляницю. Розкладає її на столі з борошном, розтягує краї у круглу форму.

Базилік корисний для здоров’я. Настій п’ємо при застуді

— Можна розкочувати качалкою, але італійці цього не роблять. Тісто треба відчувати руками. У Неаполі є університет піци, де піцейолів учать правильно готувати піцу. Не розумію, чого за два місяці можна навчити? Мене вчив готувати батько. Класична італійська піца — завтовшки всього кілька міліметрів, діаметр — 40 сантиметрів.

Перекидає тісто з руки на руку, щоб обтрусити борошно. Потім правицею підкидає вгору. Воно перекручується. Так повторює кілька разів.

— Тісто має набратися повітря. Тоді воно ніжне й м’яке.

На столику у пластмасових мисках стоять приправи та начинка: дрібні червоні помідори, прошутто, салямі, різні сири. Їх в іншій кімнаті кухні готує та нарізує дружина Гайтано — Анна.

— Соус теж вона варить, — каже Антоніо і виливає черпак червоного соусу на паляницю. — Рецепт тримає в таємниці. Знаю, що додає свіжі помідори, сіль, перець, базилік і ще якісь приправи. Від соусу залежить смак піци. Італійці називають його рідною мамою, бо готують часто і вдома. Тоді, як піцу — коханкою. Її їдять лише в піцеріях. Їх в Італії 32 тисячі. Удома робити піцу не вміють.

Антоніо викладає на тісто щільний шар тонко нарізаної італійської моцарели. Потім на одну половину — салямі ”Мілано” та сир ементаль. На іншу — половинки помідорів, сир ґрана падано. Викладає листки зеленого базиліку, поливає оливковою олією. Трохи солить, посипає духмяною приправою орегано.

— Базилік використовуємо в багатьох стравах. Він корисний для здоров’я. Настій рослини п’ємо при застуді.

Лопатою кладе піцу в піч із туфу — вулканічного каміння. Температура в ній сягає 350°С. Через 7 хв. страва готова: сир повністю розплавлений. Пахне печеним хлібом. Обгорілі краї Антоніо обшкрябує лопаткою. Кладе піцу на круглу білу миску.

— Боно апетітто.

http://gazeta.ua/post/324954

Цитата Tyt24vcytki:

Цитата natanych: а я ПІЦУ НЕ ЛЮБЛЮ взагалі ніяку Да ясен пень, что любая пицца не сможет сравниться с: 1. Холодець з хріном. 2. Капустнячок з печі. 3. Сало з пампушками та з часничком. 4. Вареникі з сметанкою. 5. Молоко козяче.

Підтримую, хоча сам капусняк терпіти не можу

Цитата:

виливає черпак червоного соусу на паляницю. — Рецепт тримає в таємниці. Знаю, що додає свіжі помідори, сіль, перець, базилік і ще якісь приправи. Від соусу залежить смак піци. Італійці називають його рідною мамою, бо готують часто і вдома!

OLEX, nu vot on...sous dlia vseh pizzz///idlia ribnih, i gribnih...on vsegda krasniy)))