На праздновании очередной годовщины великой Победы над фашистской Германией наш Президент поздравил ветеранов ОУН-УПА на ряду с ветеранами красной армии.Был ли он прав, ведь ветераны Красной армии не скрывали своего возмущения на этот счет....вобщем давайте вскажемся
(только большая просьба не переходить на персоналии(Ющенко и иже с ними), а говорить по делу

LIOSHA,

Цитата:

постриляв би їх

о дак ти бандюк?

Цитата:

піар кампанію ющенка їх розкрутила

це хто тобі таке розказав? Янукович?

Свидетельствует Стельмащук Юрий, один из верховодов УПА и агент Абвера, известный под псевдонимом «Рудой» (собственноручные показания 28 февраля 1945 года):

Цитата:

«…В июне 1943 года руководитель так называемой северной группы УПА «Клим Савур» – Клячковский Дмитрий – передал мне устное указание центрального провода ОУН о поголовном и повсеместном физическом истреблении всего польского населения, проживающего на территории западных областей Украины. Выполняя эту директиву главарей ОУН, я в августе 1943 года с соединением ряда бандгрупп УПА вырезал более 15 тысяч польского населения в некоторых районах Волыни… 29-30 августа я собрал отряд в несколько сот человек и по приказу командующего так называемого военного округа ОУН «Олега» на территории Ковельского, Любомльского и Турийского районов Волынской области мы вырезали все польское население. Все их имущество мы разграбили, а хозяйства сожгли. Всего в этих районах за 29 и 30 августа 1943 года мы вырезали и расстреляли более 15 тысяч человек (за 2 дня), среди которых было много престарелых людей, женщин и детей. Мы сгоняли поголовно все население в одно место, окружали его и начинали резню. После того, как не оставалось ни одного живого человека, рыли большие ямы, сбрасывали в них все трупы и засыпали землей. Чтобы скрыть следы этой страшной акции, на могилах мы разжигали костры. Так мы полностью уничтожили десятки небольших сел и хуторов…».

Показания даёт Ф.М. Столярчук, с. Подрожье, бывшего Голобского района, июнь 1945 года:

Цитата:

«…В марте 1943 г. в нашем селе появилась банда, которой руководил Пашкевич. До этого он был командиром немецкой полиции в Голобах. Пашкевич непосредственно подчинялся бандиту «Рудому», который иногда заходил в село Подрожье. В селе насчитывалось 42 семьи польской национальности, которые в конце лета 1943 года были убиты бандитами под руководством «Рудого», их дома сожжены, а имущество разграблено…»

Свидетельствует Т.П. Карпук, житель с. Подрожье, июнь 1945 г.:

Цитата:

…Уничтожение польского населения бандами ОУН на территории Голобского района произошло примерно в июле-августе 1943 года. В это время я проживал в колонии Подрожье, в которой насчитывалось более 50 хозяйств. Поскольку я лично знал всех жителей этой колонии,… по моим подсчетам, было убито 426 человека, в том числе жена моего сына и двое их детей…».

Рассказывает О.П. Севасюк, житель села Марьяновка, Ковельского района, 1 июля 1945 года:

Цитата:

«…Массовое уничтожение польского населения в Волынской области проводилось летом 1943 года отрядом так называемой УПА под руководством верховода «Рудого». В каждом районе карательные акции проводили банды, входившие в подчинение «Рудого». Например, уничтожением польских колоний Подрожье, Гай, Мыслина руководил бывший комендант немецкой полиции Пашкевич под бандитской кличкой «Лысый», в колониях Засмыки, Грушовка, Яновка, Пересеки – бандит «Рудой». Под его руководством на территории области было замучено несколько тысяч человек польского населения…»

.

В середине сентября 1943 года бандами УПА в Гороховском и бывшем Сенкивическом районах Волынской области было убито и зарезано около 3 тысяч жителей польской национальности. Характерно, что одной из групп УПА руководил священник автокефальной церкви, находившийся в ОУН и отпускавший грехи своей пастве за учиненные злодеяния.

LIOSHA

Цитата:

пів україни вірить шо Бендера герой

Правду кажеш. Вони не просто вірять - вони це знають. Вони збирають гроші і будують йому пам"ятники.

Цитата:

постриляв би їх

Уже стріляли. І голодом морили. У Сибір виселяли. Не помогло. А от мізки трохи повернули - і бач, зарізяка готовий.

Трохи холоду на гарячі голови Лізардів, Ліоши і їм подібних:
http://www.velesova-sloboda.org/rhall/shiropaev-mogila-neizvestnogo-nasilnika.html - погляд з іншої сторони окопу. Дуже відрізняється від заученого нами з дитинства!
Особливо мені запам’яталося -
«По словам известного журналиста Дэниела Джонсона, «немецкие женщины военного поколения все еще называют военный мемориал Красной Армии в Берлине "Могилой Неизвестного Насильника”». Что же касается пафосного монумента «воина-освободителя» с немецкой девочкой на руках, то, как подметил историк Марк Солонин, «немецкая девочка могла оказаться в руках советского солдата в другой ситуации и с другими для девочки последствиями»…
Ніякій ОУН-УПА такі звірства й не снилися! Але ж ми їх дуже поважаємо - наших солдатів-визволителів! Так, вони - герої! Але - не ангели!!!
ОУН-УПА - теж не ангели! Але - герої!

Я вже мабуть десь писав... У мене бабуся була остарбайтером, а дідусь - у війну був контужений при наступі, опинився у німецькому полоні, сидів 3 роки у концтаборі... Одного разу, ще при совітах, коли вони ще були живі, ми сиділи за столом, полуднували... По телевізору показували щось про ветеранів війни. Якась бравурна совєцька передача про війну. Мій дідусь завжди був дуже мовчазним,.. але тут не витерпів, сказав бабусі фразу, що мені дуже запала у пам’ять:
«Якби я воював гірше, а ти працювала краще - жили б зараз при нємцах як люди».
І це була розмова людей, які пройшли війну, а не напханих совєцькою пропагандою школярів!

Тоді мені було зовсім незрозуміле таке ставлення мого діда до саюза! Зараз я його дуже добре розумію! Те, що до нас по краплині доходить тільки зараз - мій героїчний дід бачив і знав ще у роки війни!

-----
Добавлено 8 марта 2010 г., 06:58:19:

http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/4b93905e718b0/ -
Книга про тих, чиї нащадки продовжують ненавидіти Степана Бандеру

Вважаю, що книжка, про яку йдеться нижче, має бути перекладена українською, польською, російською та іншими мовами і максимально розтиражована, щоб наші і не наші адепти "вєлікой пабєди савєцкава народа в ВОВ" змогли хоч трохи очистити свідомість від ідеологічних штампів і, як каже мій 5-тирічний син Яромир, "увімкнути думалку". А то поки що – лише слиною бризкають...

У Німеччині видана книга про звірства радянських солдатів.

Да-а-а-а... сильно мозги повернули. Интересно кто они такие, те, которые мозговыварачиванием занимаются? Кто они такие, которые бандеровцев выростили, воспитали и в руки автоматы с топорами дали? Мастерски, можно сказать получилось...
Только видемо переборщили, ибо со схронов своих же убивать стали...

Цитата:

Только видемо переборщили, ибо со схронов своих же убивать стали...

Зі схронів УПА діяла при окупації СССР-ом ... Своїх побили ? Зі "своїми" розбирайтеся самі: вони в москалів у пошані.

chuvak, да-а-а-а... Если б же только москалей... Не жалко.
А может пару тройку фактов, как украинцев СЁЛАМИ жгли, как детей топорами рубили?
Могу как ты любишь, ДОКУМЕНТАЛЬНО со ССЫЛКАМИ привести примеры. Или воздержимся?

-----
Добавлено 8 марта 2010 г., 12:13:04:

Ровенщина, 1943 год...

Цитата:

А от мізки трохи повернули ...

Цитата:

Только видемо переборщили, ибо со схронов своих же убивать стали...

Значить, не переборщили а так було задумано? Шоб кіноролик заснять для пропаганди ? А я думаю: скрутні часи а вони (люди, що у кіноролику) будучи уже старенькими скидаються грошима на монументи Бандері. А герою-НКВДисту я не бачив іще жодного.

http://rutube.ru/tracks/3010373.html?v=3394a4a1f4a35cc896e51d2c78f3688e

-----
Добавлено 9 марта 2010 г., 00:21:42:

Одна из самых объективних программ о обсуждаемой теме, советую всем иттересующимся.

Цитата:

Злочини Радянської армії у Німеччині у 1945 році: нова книга британського історика На Заході з’являються нові дані про масові злочини Червоної армії у Європі в останні місяці Другої світової війни. Автор нової книги на цю тему, відомий британський історик Ентоні Бівор (Beevor) стверджує, що всього було зґвалтовано 2 мільйони німок. Немало з них після цього наклали на себе руки. Але радянські солдати переконували себе у тому, що насилля є справедливою помстою. З-під пера британського дослідника Ентоні Бівора вийшло вже кілька бестселерів про історію Другої світової війни, серед яких "Сталінград" – книга, що отримала ледь не кожну можливу літературну премію на Заході. Останній доробок Бівора -"Падіння Берліна" - щойно опубліковано у Великій Британії. Уже готуються переклади, а 10-го травня документальний фільм про роботу над книгою збирається показати британський телеканал Бі-бі-сі-2. Одна з головних тем, яку порушує Бівор, це доля жінок, які були жертвами насилля Червоної армії. Британський історик цитує спогади Наталі Ґессе, соратниці Андрія Сахарова, яка в часи війни була фронтовим кореспондентом. "Радянські солдати ґвалтували кожну німку віком від 8-ми до 80-ти, це була армія ґвалтівників," - стверджує вона. Радянський майор в інтерв’ю британському журналістові у ті часи зізнався: "Наші солдати настільки скучили за сексом, що ґвалтували і жінок 60-70-ти років, на здивування бабусь, якщо не на радість." А один із російських ветеранів не приховує і задоволення: "Там у Німеччині мільйони наших. " Статистику про зґвалтування збирали німецькі лікарні. За даними двох головних госпіталів Берліна, кількість жертв у німецькій столиці становила від 95 до 130 тисяч. Один із лікарів припускає, що кожна десята жінка згодом померла, переважно наклавши на себе руки. Усього ж, як підрахував британський історик, трагедію пережили 2 мільйони німецьких жінок, немало з них, якщо не більшість, зазнали групових зґвалтувань. Є документальні докази і про те, що жертвами насилля були не лише німки, а польки, українки, білоруски – жінки, яких вивезли до Німеччини на рабську працю. В інтерв’ю радіо "Свобода" британський історик Ентоні Бівор зазначив: "Мабуть, найбільше вражає з того, що потрапило нам до рук, так це дуже детальний рапорт заступника начальника політичного відділу Першого Українського фронту, який повідомляє Центральному Комітетові комсомолу про поширені зґвалтування російських, українських та білоруських жінок і дівчат - тих, кого насильно забрали до Німеччини сили Вермахту і змусили до рабської праці. Всі ці молоді жінки кілька років молилися, щоб їх визволила Червона армія, а червоноармійці їх ґвалтували й знущалися з них." Тим часом український історик, автор 12 книг про Другу світову війну Віктор Коваль каже радіо "Свобода," що радянське командування не заохочувало таких учинків, але дивилося на них крізь пальці. Відома і реакція Сталіна. Далі Віктор Коваль: "Він казав, що червоноармійці ґвалтівники не чинили злочинів, а просто, як він висловлювався, "шалили," тобто невинно пустували. Про це розповів у 61-му році югославський комуніст-дисидент Мілован Джілас, у якого були про це дуже неприємні розмови зі Сталіним, тому, що він десь згадав про ці казуси, Сталін про це дізнався і страшно розлютував, що Джілас ганьбить Радянську армію. А історики, ясне діло, цим не займалися взагалі у нас." Віктор Коваль вважає, що радянських солдат на насилля штовхала сталінська пропаганда, яка постійно твердила про масові зґвалтування німців на окупованих територіях. Це було розпалювання одного з найсильніших подразників, здатних впливати на чоловічий склад армії, посилювати його завзяття у війні з ворогом. Насправді, як каже український історик, нічого подібного німці не робили: "Я сам був на окупованій території. Можу це потвердити: мені було від 16 до 18 років і я жив у Києві і бродив по селах Київської і Черкаської області за харчами, так що є у мене досвід. Чому не було цього насправді, бо тут діяла загальна вимога Гітлера до командного складу німецької армії. Вона полягала ось у чому: забороняти сексуальні контакти німецьких солдатів та офіцерів із місцевими жінками. Мета заборони була расистська – не сіяти німецькі гени серед слов’янського населення. Німецьке військо було дисципліноване і про сексуальне насильство на окупованій території розмов не було взагалі. Звичайно, у містах сексуальні зв’язки між німецькими солдатами чи офіцерами та місцевими жінками були, тому що не важко було знайти таких жінок серед бідуючого міського населення. На селах німців узагалі не було, тому там було чисто. До того ж кожен німецький солдат, на відміну від військовослужбовців Червоної армії, щороку отримував місячну відпустку додому." За свідченням Віктора Коваля, українських істориків мало цікавить тема насилля Червоної армії у Західній Європі. За радянських часів існувала цензура, а сьогодні згас інтерес суспільства до війни загалом. Про цю ганебну сторінку історії зате дізнаються сотні тисяч людей на Заході, яким потрапить до рук книга британського автора. Зґвалтування це не просто побутова драма і, як стверджує Ентоні Бівор, чоловіче самозадоволення не має виправдання. Події 1945-го року, на його думку, ще раз доводять, наскільки нетривким може бути зовнішній блиск цивілізації, якщо немає страху покарання.