Ганг впадает в Северное море

«В своiй хатi своя й правда, сила»
Тарас Шевченко

Начавшийся учебный год на Украине особый. Начался он во втором тысячелетии от Р.Х., а заканчивается в третьем, и сразу после выпускных экзаменов в школе и вступительных в вузах Украина отпразднует круглый юбилей -- 10-летие независимости от СССР. 24 августа -- красная дата в украинском календаре. Дни обретения Украиной независимости от Польши в 1654 году, Крыма в 1681 году, Турции в 1774-м, Австро-Венгрии в 1918-м -- черные дни, их в Украине не отмечают.

Новый учебный год для украинской педагогики непростой еще по одной причине. Мировые СМИ о ней уже сообщали, но как-то вскользь и с усмешечкой. Между тем ничего смешного тут нет, ибо речь идет о коренном пересмотре всей мировой истории с географией, где до сих пор не числилась Великая Украина, возникшая в период палеолита (древнего каменного века) и простиравшаяся от Ганга до Рейна, со столицей в Киеве , основанном 25 -- 28 тысячелетий назад.

В течение 55 веков, вплоть до VI века н.э., индо-украинская держава «словно великан, оседлала два континента -- Азию и Европу, север и юг». Завоевав Египет за 33 года до рождения Христа, украинцы оставили египтянам свою праукраинскую культуру и церковные обряды. Кстати, само слово «Украина» в переводе с санскрита (одного из диалектов праукраинского языка, на котором украинский философ и поэт Агастий проповедовал тогда совсем диким индийцам) означает «большая могущественная держава».

Все эти установочные материалы для украинских учителей были опубликованы киевской газетой «Освiта», аналогом российской «Учительской газеты».

Открытия такого масштаба не совершают на пустом месте. И научному прорыву Василия Кобилюхи предшествовали годы неустанного труда скромных тружеников украинской педагогической науки.

Сразу после обретения Украиной независимости в 1991 году среди прочих неотложных дел встал вопрос об учебниках для школы. Издававшиеся в «тюрьме народов» Советском Союзе учебники по истории республик для нового исторического момента явно не подходили.

Однако уже через три года Министерство образования Украины подготовило вполне солидные учебники истории, где текст, как положено, разбит на параграфы, а после параграфов идут вопросы для закрепления пройденного материала.


Вы, наверное, подумали, что львовский этнограф Кобилюха и киевский редактор газеты «Освiта» сошли с ума, когда один написал о Великой Украине, еще 5 тысяч лет назад омывшей свои сапоги в Индийском океане, а другой это опубликовал. Они в своем уме, точнее, на уме. Просто случился катарсис украинской педагогической мысли, шедшей к этому целых 10 лет. Впрочем, это еще цветочки. Следующее поколение юных граждан Украины будет учиться по учебникам Кобилюхи.

Тю... Тобі що картинки з жабками(ящірками) не сподобались?
Да забудь, якщо так тобі вже до вподоби "Іван Васильович" будь ним, триколор тобі в ... руки!
Тільки одного не розумію: LIZARD - англійською ящірка, на Аватарі - московський цар, це що натяк на гадську сучность московського царату, чи що?
Шото ти темниш - яничарику, ой темниш!

LIZARD,

Цитата:

я не хочу тратить свiй час на пояснення СВIДОМИМ ОЗАБОЧЕНЦЯМ як да шо

Цитата:

Конкретные вопросы. Хочу по каждому пункту услышать конкретный отет.

Людина дала тобі відповідь. А ти нічого не можеш і возразить? Ну да, бо даун пан Русін, дібільні вопроси якого ти цитіровав, ще не придумав наступного бреда, якій надо молоть после того як обламався зі своїми "вапросамі"!
Так от пане LIZARD, люба нормальна людина прочитавши предидущі сторінки пойме, що Пост №176 стосується тікі тебе, і порадується за твою самокритичність

OLEX, не хочу. Не буду.
СВIДОМИМ ЯНИЧАРАМ шось пояснювать... Есть така народна мудрость " ТИ ЙОМУ ПЛЮЙ У ОЧИ, А ВIН КАЖЕ - ДОЩ IДЕ". Безполезняк. От хто зна чого воно так... От чого на майдан толпами валили? Хто шо наливав? Хто чим накормив? Хто як прозомбiровав? Отак i з СВIДОМИМ АНОНИмом - БЕЗПОЛЕЗНЯК.
Жалько гiбне людина. Хотя.. чого жалько? Нормальний процесс.
OLEX, и потом...

Цитата:

Конкретные вопросы. Хочу по каждому пункту услышать конкретный отет.

Ти рахуеш, шо анонист, ТЬХУ ТИ , аноним дав вiдповiдь? Не смiши! Я там я нiкакiх ответов не побачив. От не побачив. НЕМА ОТВЕТА. Почитай сам. Таке може написать токо СВIДОМИЙ ЯНИЧАР, яким являеться пан АНОНИ...м.
Аноним (гость), у мене хоч Васильович, та ЯЩИРКА.. а ти хто таке е? Унисекс якесь. ОНО. Ти ваще мужик, чи баба?
Открой личико, Гюльчатай!
Так хто темнить? Ти хоть раз в год вимикай тумблер "Д".
Я вже тут писав одному "герою"... людина як розумна, як е шо написать, як у головi не тирса (ЯК У ТЕБЕ), так шось пише. А як закинчуеться словарний запас - переходить на образи. Ось в даному випадку - МАЕМО ХВАКТ. Ти ж робиш як отой шакал - це 100%. Зашов пiд якимсь АНОНИСТОМ, пишеш шо попало, понос слов - запор мислей... Хто ти, шо ти таке е?
Ладно... Всеоднак безтолку. Не балуйтесь, дамочка...

Цитата OLEX:

Мазепа — спаситель Расеи и иуды Петра I

Цитата:

И где ж Мазепа? Где злодей? Куда бежал Иуда в страхе? Зачем король не меж гостей? Зачем изменник не на плахе? А.С. Пушкин. «Полтава». После победы в Полтавском сражении (27 июня 1709 года), предопределившем исход всей Северной войны между войсками Царства Русского под командованием Петра I и шведской армией Карла XII, Петр для награждения своих солдат-победителей отдал приказ отчеканить золотые и серебряные медали «За Полтавскую баталию» и одну особую медаль для Иуды. «Иудина Медаль», созданная русским мастером Матвеем Алексеевым на втором Московском Кадашевском монетном дворе в 1709 г., пожалуй, самая загадочная награда в истории наградной системы России. Медаль предназначалась предателю – украинскому гетману Ивану Степановичу Мазепе, после его поимки с тем, чтобы публично возложить ее на грудь изменнику и затем «предать его анафеме». Украинский гетман Мазепа с самого начала царствования Петра I пользовался большим доверием государя и в знак его расположения был награжден одним из первых, после генерал-адмирала Ф.А. Головина, в 1700 г. орденом Андрея Первозванного с девизом «За веру и верность». Измена Мазепы была вызвана вторжением армии Карла XII в пределы Украины, и главное – неверием в силы Петра: «… чего учинил новый Иуда Мазепа, ибо 21 год быв в верности, ныне при гробе стал изменник и предатель своего народа», – возмущался государь. После предательства Петр надеялся взять Мазепу живым и заранее дал указание сделать медаль «весом в десять фунтов» с изображением повесившегося на осине Иуды. Однако государь не успел вручить награду предателю, так как Мазепа скончался. Чтобы не отправлять медаль на переплавку, Петр наградил ею алчного на серебро своего шута

«Иудина медаль» (Мазепе за предательство). 1709 г.

Описание медали:

На аверсе изображен Повесившийся на осине Иуда, «внизу десять Серебреников лежащих и при них мешок…». Справа по кругу расположена надпись: «Мазепе за предательство».

На реверсе надпись: «Треклят сын погибельный Иуда еже за сребролюбие давится».

LIZARD, Черний Пиар, зараз Москалі сплош і рядом таке практікують

OLEX, естьу мене очень цiкавий вопрос. По поводу Мазепи. Ось дивись...

Цитата:

Украина продолжает демонстрировать новые чудеса «самостийности». К 300-летию Полтавской битвы, которое будет отмечаться в июле 2009 года, на Полтавщине будет установлен памятник знаменитому изменнику - украинскому гетману Ивану Мазепе .

Тут пока все понятно.
А тепер починаються непонятки...







и так далее. Мазеп всяких разних скоко хоч.
Так от тепер вопрос: якому именно мазепi (з якой картинки, з гравюри, малюнка) будуть ваять пам‘ятник? ОНИ ТАКИЕ РАЗНЫЕ...
Лично менi довподоби отой ушастенький, шо в метелевiй кольчузi.
А тобi який?

То який портрет Мазепи правильний?
Історичні дослідження мають конкретне матеріальне вираження. Якщо історики помиляються, розпочинаються не дуже приємні події, що часто межують зі скандалом. На жаль, серія кумедних випадків довкола козацтва, а особливо масштабної фігури Гетьмана Івана Мазепи, продовжується. Вірніше, лише починається.

Ситуацію загострюють росіяни і шведи, що дуже уважно слідкують за підготовкою до ювілею Полтавської битви. Очікують візиту короля Швеції, потім Президента РФ… І скрізь фігурує Мазепа. Почнемо з цитати:

«У селі Дегтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівщини відбулося відкриття пам’ятного знаку з нагоди історичної зустрічі 30 жовтня 1708 року видатних державних діячів – гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ.Три місяці під Дігтярівкою на пагорбі кипіла робота – встановлювали пам’ятний знак і облаштовували сходи до нього на місці зустрічі гетьмана Івана Мазепи та короля Карла ХІІ. І ось відбулось його відкриття.

Хлібом-сіллю зустрічали поважних гостей, вітаючи на землі Подесення. Почесну місію – перерізати стрічку – здійснили заступник голови облдержадміністрації Володимир Приходько, заступник голови Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України Юрій Плаксюк та отаман Новгород-Сіверського вільного козацтва «Сіверська Січ» Олександр Лупейко.

- Цей пагорб ожив 300 років потому, як 30 жовтня відбулись головні перемовини гетьмана Івана Мазепи і короля Карла ХІІ, - сказав заступник голови Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України Юрій Плаксюк. – Вони визначили долю і походу до Полтави, і війська, і всієї кампанії. Перший пам’ятний знак з’явився завдяки козакам, слідопитам (у 1998 р. – авт.).

Два роки тому представники Національної Ради побували тут і були зворушені побаченим. Вирішили спорудити монумент, який відповідав би сучасним настроям, можливостям. І сьогодні запросили всіх, хто причетний до цього.

Дякуючи за можливість взяти участь у заході, представник Міністерства закордонних справ Володимир Шкуров, говорив:

- Подія має значення не тільки в плані історичному, а й дає можливість будувати сучасні конструктивні відносини України зі Швецією на високому рівні. 30 вересня до нас прибуває король Швеції. В рамках візиту відкривається виставка «Україна і Швеція на роздоріжжі історичних подій ХVІІ-ХVІІІ століття». Ведеться пошук архівних матеріалів, пов’язаних з цією датою». (Високий Вал, Чернігів).

На жаль, на монументі зображено аж ніяк не Мазепу! Є багато портретів, про них писали, у тому числі автор цих рядків. В Інтернеті є чимало статей, зображень, навіть книга «Скарби і таємниці Гетьмана Мазепи». Добре, ми журналісти. Є неточності, політ фантазії…

Але, існує прекрасна книга Ольги Ковалевської «Іван Мазепа: у запитаннях і відповідях». (Темпора, Київ, 2008). Кандидат наук О.Ковалевська, залучила експертів СБУ і МВС, які зробили порівняльні аналізи портретів Гетьмана. Відібрали найбільш вірогідні, опубліковані в книзі.

На монументі під Дегтярівкою зображено, за твердженням О.Ковалевської, Великого гетьмана Литовського Казиміра Павла Яна Сапєгу! Інша версія, що то польський корчмар Мазепа… Однозначно, не Іван Мазепа!

Три місяці зусиль, великі організаційні, фінансові витрати – і такий конфуз… За великим рахунком, щойно відкритий монумент треба трохи переробити. Адже, є велика увага преси, телебачення, монумент розтиражовано. Можливо, він потрапить до підручників, путівників, поширюючи недостовірні дані.

Те саме з чоловіком, якого зобразили на банкноті номіналом у 10 гривень… Просимо керівництво Національного банку, при нагоді, виправити помилку.

Одна помилка, породжує іншу. Потім виникають розмови про фальсифікацію історії… І дуже конкретні суми на виправлення…

Нагадую, що нам стало відомо про існування в підвалах Адміралтейства у Санкт-Петербурзі секретного спецхрану, де зберігається 30-50 портретів Івана Мазепи, створених зразу після Полтавської битви! Тоді царські іщейки зібрали місцевих малярів, які бачили Мазепу, змусивши їх намалювати портрети Гетьмана, аби було легше шукати. Потім, портрети зібрали, відправивши до архіву.

Коли росіяни зрозуміли, що в Україні почалося національне відродження, більшість матеріалів засекретили ще більше. Ми спробували проникнути до тих підвалів. Щось сфотографувати. Не вийшло… Тепер ті портрети в спеціальних контейнерах під лазерною сигналізацією…

Ймовірний портрет І.Мазепи з США, знайдений С.Цапенком. В дуже секретне сховище перевезли 234 нерозпакованих ящики з матеріалами «Мазепинского дела». Зверху оббили фанерою і вивезли… Там матеріали допитів соратників Мазепи, якісь речі… «Хранить вечно!», «Не открывать до особого высочайшего распоряжения!». Наказу нема. Скрині не відкрили, заховавши після наших публікацій ще далі…

Після скандалу довкола пограбування музею Кубанського козацтва у США, епопеєю з шаблею Мазепи, комітету «Кубань з Україною», віртуальним відродженням Кубанської народної республіки, пошуків її золотого запасу, керівництво журналів «Нова Січ» і «Музеї України» прикрасило собою список «Враги России» ФСБ. До архівів КГБ, документів епохи козацтва, УНР, ОУН-УПА, українцям взагалі неможливо дістатися…

Дружба народів…

Ми ж знайшли ще два ймовірних портрети Мазепи. В США, через отамана Американського козацтва Сергія Цапенка і в Німеччині, через колекціонера Миколу Кайзера.

Оприлюднюємо ще раз. Аби не було чергових конфузів…

Вчить історію за новітніми публікаціями! В книгах такого ще не знайдете…

Сіра зона української історії. Всієї історії…

Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ», «Музеї України», академік Міжнародної академії козацтва

КТО У РУЛЯ: ВИКТОР ИЛИ КЕТРИН-КЛЭР?
Почему Виктор Ющенко стал вдруг таким ярым антикоммунистом и заклятым врагом России? Откуда такое дьявольское перевоплощение и ненависть к тому, что его породило, и что он сам собирался активно пропагандировать всю свою жизнь на высшем методическом уровне?

Ведь скромный заместитель главного бухгалтера колхоза "40-рiччя Жовтня" в селе Яровое Ивано-Франковской области так и остался человеком, не любящим ни малейшего риска для себя лично, со слабой волей, не способным принимать самостоятельных решений и, тем более, воплощать их в жизнь. Он всегда незаметно маневрировал по жизни, пытаясь выбраться из своего глухого села на Сумщине и устроиться где-нибудь в городе на "теплое место".

В июле 1985 года он появляется в Киеве, где и устраивается в республиканскую контору Госбанка СССР. Банк - это действительно теплое, спокойное место для "особо подготовленных" личностей. И уже в декабре 1989-го Виктор Ющенко успешно занимает кресло заместителя председателя правления республиканской конторы Агропромбанка СССР - в будущем АК АПБ "Украина". Мечты провинциала начали стремительно сбываться: он уже на солидной руководящей должности в самом престижном банке Украины! Тогда ему и в голову не могло прийти, что нацисты - это Герои Украины.

СССР уже рухнул: всюду беззаконие, разорение, грабеж и бандитское накопление первичного капитала будущей "элитой" - независимость наступила. Но среди адептов украинской независимости Ющенко еще не видно и не слышно. Зато, как сообщают различные СМИ, именно с декабря 1989 г. по февраль 1992 г. из АК АПБ "Украина" исчезают 804 млн. рублей кредитных сумм безвозвратно.

А в июне 1992 г. АК АПБ "Украина" перечисляет в США, на счета фирм "Vortex" и "Yokomura", для конвертации, 15 млрд. рублей, что превышает 233 млн. долларов. Т.е., каждый украинец был ограблен примерно на 5 долларов, и недобитые фашисты, полицаи и бандеровцы - в том числе! Дождавшись своей "независимости", вояки ОУН-УПА "сосали лапу" на развалинах Советского Союза, вымирали от старости, болезней, нищеты и безысходности наравне со всеми. И будущий "батько украинской нации" не кинулся к ним на помощь для того, чтобы поделиться добычей.

В сентябре 1992 года Генпрокуратура Украины возбуждает уголовное дело относительно должностных лиц АК АПБ "Украина" (где Ющенко все еще у руля) и СП "СИПМА", которым инкриминируется незаконное перечисление в Госбанк России 2 млрд. рублей для конвертации на 31 111 млн. долларов США. Значит, Россия для "свiдомого" Ющенко все еще друг, товарищ и брат.

В январе 1993 г. он благополучно перемещается в кресло председателя правления Национального банка Украины, благодаря чему за одиннадцать месяцев уровень инфляции в Украине, по данным Всемирного банка, становится высочайшим в мире - 10 000%.

СМИ опять бьют тревогу: с мая 1997 по январь 1998-го председатель правления Национального банка Украины размещает на депозитах банка "Credit Suisse First Boston Ltd" (Кипр) валютные резервы НБУ в размере 580 млн. долларов, из которых возвращены лишь 85 млн. Вторая часть валютных резервов переводится в московский "Национальный резервный банк". Россия для него все еще далеко не враг!

В общем, занят был человек сверх меры. Не до Романа Иосифовича Шухевича, фашистского холуя, было ему. Да и отмороженный Степка Бандера его волновал тогда меньше его. Ведь "мессия" неожиданно для себя стал "новым русским" с руками, которые ничего не крали! К этому образу, кстати, еще и привыкнуть надо было. Тут не до нацистов.

Но в конце 1998 г. (после пятилетнего знакомства) В. Ющенко вдруг вступает в брак с гражданкой США Кетрин-Клэр. Возник тайный союз: Украина-США. Вот тут-то и начался у "парубка" очередной "сдвиг по фазе": мерзость нацизма - это круто, а Россия - враг США, значит, и Украины. Но об этом он пока помалкивал. Потому что друзья-кумовья (из местных) от такого проявления вялотекущей шизофрении чуть сами в коматозное состояние не впали. Однако Кетрин-Клэр уже взяла управление процессом в свои натренированные руки.

А Ющенко в тот период уже усиленно прогибается перед Л. Кучмой. Кучма становится его "отцом". Политическим. Во время президентских выборов 1999 года "сынок" в предвыборной кампании Л.Кучмы становится героем. И в декабре 1999 г. пожалован "папой" в премьер-министры Украины. Но уже 26 апреля 2001 г. он был "удостоен" парламентского вотума недоверия. Т.е. "достал" всех конкретно, включая и своего "родителя": в мае Указом президента Украины был с треском отправлен в отставку. И стал обычным безработным. А Л. Кучма - "злочинной владой" и "паханом".

Но Ющенко не поднимает со злости знамена ОУН-УПА, дивизий "Нахтигаль" и СС "Галичина" над своей головой, а "без шума и пыли" устраивается директором Украинско-российского института менеджмента и бизнеса имени Бориса Ельцина при Межрегиональной академии управления персоналом. Он продолжает осторожно маневрировать среди акул бизнеса и большой политики ради собственного выживания. Ведь сожрать в "независимой" стране могут в любую секунду. Капитализм все-таки. А российский Институт им. Бориса Ельцина оказался единственным убежищем для тайного "борца с москалями".

В 2002 году Ющенко опять прорывается в парламент и начинает собственное "движение" к 2004 году - выборам президента. Никакого антикоммунизма у него в голове еще не было. Откуда? А вот его здоровье было уже основательно подорвано. Но он упорно проталкивается именно туда, где меньше всего был нужен. Откуда взялась такая нехарактерная для него стойкость? От Кетрин-Клэр, США нужен свой президент Украины любой ценой.

Кетрин-Клэр уже перевоплотилась в Чумаченко-Ющенко. Но является гражданкой США. На всякий случай. А вдруг не получится? Она рядится в национальную украинскую одежду, выдает себя за "щиру" украинку и спокойно активизирует свою работу под прикрытием. Незаметно для невооруженного глаза народа - как вирус.

Лично Ющенко президентство было совсем не нужно. Ведь он совсем не тот человек, чтобы по-настоящему рисковать шкурой, напрягаться, драться, орать, строить баррикады, кидаться на пулеметы, сутками замерзать на трибуне Майдана вместе со своими маленькими детьми и т.п. Он боялся и боится всего этого до смерти. Но он уже не распоряжался собой.

И вот Ющенко - "гарант Конституции Украины". Но пока он балдел от "своего" успеха и рассказывал императору Японии о превосходстве украинских пчел, Кетрин-Клэр, гражданка США, спокойно добралась до штурвала Истории Украины и приготовились крутануть его в обратную сторону - на рифы. Все шло по плану: теперь ее муж должен был просто озвучивать и узаконивать весь тот антикоммунистический, профашистский бред, который был спланирован настоящими специалистами США по идеологическим диверсиям с целью уничтожения Украины как единого государства. Расколоть и уничтожить - древняя стратегия.

Вот тут-то и вспомнили о выживших из ума, тщательно законспирированных предателях украинского народа - лучшего контингента для этой цели найти было просто невозможно. Правда, с качеством у них оказалась проблема - внешний вид зачуханный. Пришлось выдать им форму ОУН-УПА, т.к. нищие все; навешать на них дешевые алюминиевые значки бандеровского типа; выдать пару гривен в карман за участие в клоунском шоу и т.п. Слепили из них военизированные колонны и торжественно протащили по Крещатику и всем доступным городам страны - от такой наглости не только народ Украины всколыхнулся, но и весь мир! Еще бы! Украина с ума сошла: сама осквернила светлую память о своих павших в боях с фашизмом воинах-освободителях не только Украины, но и всей Европы. Что и требовалось по сценарию. А Кетрин-Клэр уже крутила своей "второй половиной" как хотела, а ею - США.

Фашистские прихвостни не поняли до сих пор, что они - всего лишь жалкие, дешевые пешки в большой политической игре и что их коварно используют для окончательного уничтожения именно Украины, со всей ее "незалежностью". Что их в мире считают олигофренами. И вспомнил о них вовсе не Ющенко. Ведь ему вообще никто не нужен в этой жизни. А "полюбляют" их, временно, спецслужбы США. Значит, они уже не только "шестерки" фашистской Германии, но и "шестерки" коварной Америки. При этом геройского признания им все равно не видать ни с одной стороны горизонта.

Воякам ОУН-УПА следовало бы наконец-то понять: сейчас их кормит и одевает именно тот народ, который они давно, но жестоко предали. И протягивать свои окровавленные лапы к пересмотру истории Украины - бессмысленный идиотизм. Народ не допустит этого. Предатель будет предателем до самого конца. Даже под землей он останется предателем. Это уже никто не в силах изменить. Тем более В. Ющенко во главе с Кетрин-Клэр.

В итоге: домохозяйка, воспитывающая троих детей, Кетрин-Клэр Чумаченко-Ющенко награждена американской медалью Свободы Трумэна-Рейгана "за вклад в распространение правды о Голодоморе и других преступлениях коммунизма". За "многолетнюю работу"! За многолетнюю! Не В. Ющенко награжден, а его жена! На которую никто и внимания особо не обращал.

"Простая "украинская" домохозяйка" награждена медалью США, которой в свое время удостаивались Папа Иоанн Павел II и Вацлав Гавел!!! Действительно, уж очень "простая" домохозяйка!

США наконец-то открыли свою "страшную государственную тайну": тайный агент Кетрин-Клэр - уже не тайный агент, а отличница боевой и политической подготовки спецслужб США! Какой смысл и дальше скрывать заслуженную даму Америки - первую леди Украины? Ее миссия уже на закате. Она сделала все, что смогла, но Украина - "ще не вмерла". Ну что тут еще поделаешь? Народ такой - непобедимый.

А почему же В. Ющенко остался без медали? А ему за что? За то, что собственную страну привел к страшной пропасти? За то, что он имеет неповторимый талант принимать цвет того игрового поля, на которое занесла его жизненная кривая: красный, коричневый, оранжевый, опять коричневый и так до бесконечности?

Все правильно: хамелеоны и клоуны даже в США к наградам не представляются. Там тоже предателей не любят.

Сергей НАГОРСКИЙ.

LIZARD, забув добавить з якого сайта цей бредопонос: http://www.komunist.com.ua/index.htm?news_id=9527

Целофанова республіка. Агонія

Даремно ви сер LIZARD знов сплітаєте все в одну кучу, окрім вами згаданих "діячів" Україна має багато дійсно патріотичної, професійної, рішуче налаштованої молодої політ-еліти. Те що сильна держава Україна не потрібна ні кому з наших сусідів, це природньо виправданий факт, виживає найсильніший! Звичайно що для не допущення відновлення величі нашої Держави буде зроблено все можливе і не можливе, бо занадто впливовою в світовій геополітиці може стати дійсно незалежна, національно спрямована держава Україна! Сильної України бояться всі, тому й ведеться проти всього національного безапеляційна інформаційна війна, а так звана "незалежність" під керівництвом олігархічних кланів дискридитує саму доцільність існування української державності. Прослідкувати, що витворила ця «незалежна республіка» протягом свого 18-річного існування не складно - все плаває на поверхні:

Культура. Республіка породила Вєрку Сєрдючку, Лободу і карподерешандруховичіжадан. Без коментарів.

Армія. Є безквартирні офіцери, є прозорі кордони. Немає ядерної зброї, немає Чорноморського флоту. ЗСУ практично ліквідовані.

Економіка. Мільйони працездатних українців в пошуках роботи емігрували. Рівень життя в країнах, що воювали (Хорватія, Сербія) вище, аніж в цій республіці. Еліта політичної нації безкарно краде в особливо великих розмірах, бо недоторкана.

Ставлення до навали мігрантів. Приязно-пріоритетне. Кожен померлий негр автоматично очолює хіт-парад новин.

Моральний клімат. Толерантність. Виваженість. Поміркованість. Безвихідь. Приреченість.

Офіційна ідеологія. Безпорадність назовні, українофобія всередині.

Причини існування. Республіка існує за рахунок мавпування. Аргументом на користь тих чи інших її кроків є наявність подібного в Російській федерації, або, меншою мірою, в ЄС. В разі припинення існування РФ цю республіку розіб’є параліч: зникне об’єкт мавпування.

Ставлення до історичної спадщини. Ця республіка не має минулого, - початок своєї “незалежності” вона датує 24-им серпня 1991 року. Традиційну Українську державність вона відкинула з власної ініціативи. Незалежна республіка немає з Україною нічого спільного, окрім того, що тимчасово розташована на її території.

Перспективи. Повільне загнивання, подібне на проказу.

Наявні процеси мають природній характер, ставитися до них слід з розумінням, проте прямих контактів доцільно уникати.

Паразитування цієї молодої незалежної республіки на тілі України носить тимчасовий характер. Правий рух перебуває з нею в різних площинах, тому проблеми республіки є виключно її проблемами. Точка зору, що ця республіка є “останнім шансом” України, є шкідливою, оскільки дійсності не відповідає.

Правий рух національної та соціальної логічності прямує до відновлення Україною статусу Київської Русі – форпосту і бастіону традиційної білої цивілізації Європи, національної, культурної та расової ідентичності корінних народів континенту. Натомість республіка існує в якості бізнес-інструменту збагачення олігархічних кланів переважно неслов’янського походження. Різна природа, різні мотиви, різні цілі, - нічого спільного.

Називати речі своїми іменами, трансформувати слова в дії.