16 серпня народний фольклорний ансамбль «Горлиця» (кер. Вікторія Лемещенко) міського Будинку культури був учасником братства бджолярів України, яке проходило у селі Пирогово, що під Києвом. Знаково, що в числі лише трьох запрошених колективів з України – і прилуцька «Горлиця».
Ще один творчий колектив міського Будинку культури минулого тижня презентував місто за межами області. Вокальний ансамбль «Оберіг» (кер. Олексій Поправко) взяв участь у Всеукраїнському фестивалі «Боромля» і став його лауреатом і володарем першої премії.
-----
Повідомлення редагувалося 1 разів. Останнє редагування: Helen (16 квітня 2009 р., 20:35:32)
"Тримай звязок зі мною, завтра вийдемо в еТер"
Dee
Форумчянин
Номер: 214
З: Украина, Прилуки&Киев
Зареєстрований: 31 липня 2007 р.
Повідомлень: 170
Попереджень: 1
Нагороди:
6 березня в Міському будинку культури відбувся концерт до Міжнародного жіночого дня за сприяння почесного громадянина Прилук мецената Юрія Коптєва.
Розпочався концерт надзвичайно легкою та вишуканою хореографічною композиціює зразкового ансамблю "Апломб" та фортепіанною грою у виконанні Валерія Проценко. Романтичнимми піснями привітали прилучанок - Олександр та Сергій Дубовики, Юрій Бутенко, Олександр Сімчич, Сергій Чунь, Дмитро Левченко та Ігор Петренко.
Весь вечір з глядачами був неперевершений гуморист, лауреат ”Слов’янського базару” Андрій Шпак, який жодну людину не залишив байдужою.
Затамувавши подих присутні в залі спостерігали за акробатичними трюками зразкового колективу естрадного мистецтва "Юність", насолоджувалися вишуканими хореографічними композиціями танцювального ансамблю "Майстер-клас" та піснями у виконанні Ігоря Богданова, лауреата Всеукраїнських та міжнародних конкурсів "Перлини сезону","Слов‘ янський базар","Кримські Зорі"
Кульмінацією концерту стало пісенне привітання від Заслуженої артистки України Ірини Шинкарук.
Останній четвер кожного місяця. 16:00. Помаранчева зала арт-кафе «За двома зайцями». Ці координати відомі кожному просвітянину Прилук. Саме за такою адресою постійно відбуваються засідання Прилуцького осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка. Під керівництвом завжди сповненої енергії та оптимізму Оринки Григоренко збираються прилуцькі інтелектуали: художники, поети, краєзнавці, культурники та ін.
Дитяча колядка і в лютому радує
Лютневе засідання видалось мені якимось особливо затишним. Розпочала його чотирирічна Юля Мойсеєва. Експромтом. Дівчинка смачно пережувала цукерку і почала виступ. Зачарованим глядачам несила було пропустити жодного слова, жодного жесту. Юля, трішки соромлячись, продекламувала вірші, потім уже сміливіше заспівала пісень, розучених разом з бабусею Анною Мойсеєвою, – активною просвітянкою і талановитою солісткою ансамблю «Оберіг». Не раз бачила бабусю на сцені, то з неї й приклад бере. Такими бурхливими оплесками глядачі обдарували артистку, що вона у ході вечора ще раз вирішила порадувала просвітян… колядками. Ну і що з того, що різдвяні свята давно скінчились? Краще пізно, ніж ніколи. Та не в цьому й суть. А чи всі дорослі зараз можуть пригадати хоча б кілька колядок? Я подумала, що українські традиції зберігаються саме завдяки таким діткам як Юля, і таким бабусям як Анна Олександрівна…
З Логвиненком і «Мертві півні» співають
Естафету Юлі перехопила Орися Григоренко. Привітавши всіх членів засідання, вона представила гостя з Києва – Богдана Логвиненка.
На середину зали виходить високий молодий хлопець. Щирими (як принаймні мені здалося) очима він оглядає всіх присутніх. На обличчі хлопця ще збереглися дитячі риси. Дивлячись на Богдана, мабуть, не всі йняли віри, що ця людина – головний ідейник та адміністратор культурницького інтернет-ресурсу sumno.com і ще багатьох інет-проектів, менеджер рок-гурту «Мертвий Півень», журналіст, розробник сайту pryluky.com, організатор культурницьких і не тільки проектів у Києві. Ще начебто й зовсім юний, а вже стільки всього…
Дізнавшись попередньо про приїзд молодого культурника до Прилук, я вирішила пошукати якусь інформацію про нього в інтернеті. Перше, що мене приголомшило – кількість результатів у пошуковій системі по запиту «Богдан Логвиненко». Близько п’ятнадцяти мільйонів посилань! Натиснувши курсором миші на перше, потрапляю до інет-щоденника Логвиненка. Читаю: «…ще стільки треба всього зробити, а я й досі в трусах. Завтра їду на цілий день в Прилуки…» Відчуваю як моє обличчя розпливається в посмішці: «Нормальний «тип»...»
Познайомились ми ще перед офіційним початком засідання. Разом з присутніми на «Просвіті» Юлею та Олею, сиділи за тим же столом, що й Богдан. Він охоче відповідав на наші запитання. Розказав, що намагається навчатися у Театральному інституті ім.І.Карпенка-Карого за спеціальністю «кінокритика», а раніше вчився у Києво-Могилянській Академії, проте не закінчив, покинув. Хлопець поділився своїми враженнями від лекцій у «Карпенка-Карого»: «Чому вони можуть нормальному навчити, коли розповідають, що найкрутіший фільм ХХ ст. – це фільм про російського фашиста?».
– А «Могилянку» чого покинув? Теж про фашиста розповідали? – Жартує Оля.
– Я розчарувався в «Могилянці». Багато є таких, що розчаровуються і кидають навчання. Насправді, то все чутки, що з «Могилянки» виходить вся еліта… Серед київської еліти нема випускників Києво-Могилянської Академії. Взагалі я прихильник самоосвіти. Більше користі з того, коли ти читаєш, слухаєш, дивишся те, що сам хочеш і вважаєш за потрібне. Та й дуже важко було одночасно і працювати, і навчатися…
– А де ти працював?
– Працював у «Газеті по-українськи» (ГПУ-авт.). Також на «1+1»…
– Ким?
– Журналістом…
Ось уже Богдан відповідає на запитання перед усією аудиторією. Ось він розповідає про рок-гурт «Мертвий Півень», яким я особисто дуже захоплююсь (а ще більше після запису двох їхніх альбомів на слова Юрія Андруховича); про навчання, про роботу…
Пам‘яті краєзнавця Гайдая
Далі прилуцький скульптор Семен Кантур виступив із проектом меморіальної дошки відомому нашому краєзнавцеві Георгієві Федоровичу Гайдаю. Він представив макет, на котрому скульптурно зобразив горельєфний портрет краєзнавця. Молодий Георгій – розхристаний бунтар зі сколихнутою вітром чуприною. На бронзовому тлі дошки – графічне зображення історичних архітектурностей. «Відродження прилуцької історії було життям Гайдая» – Пояснює свою ідею пан Семен. Він хоче продовжити горельєф з ахітектурностями вертикальною інсталяцією аж на тротуар: «Для цього використаю пісковик. Хочу зобразити скіфську бабу і квіти на природній породі». Відливку з бронзи пан Семен планує робити на Дніпропетровському металургійному заводі.
Продовжила розмову про вшанування пам‘яті Гайдая Оринка. Сказала, що на проект пана Кантура актив прилуцької «Просвіти» та Краєзнавчого товариства «нашкребли» по своїх кишенях чотириста сімдесят гривень. Коли по проекту буде складений точний кошторис, він буде оголошений у ЗМІ. Для «Просвіти» буде відкрито рахунок у банку і тоді всі, хто підтримує ідею вшанування пам‘яті Георгія Гайдая, матимуть змогу долучитися до справи. «На сьогодні колектив нашої книгарні популяризує по можливості ім‘я Георгія Гайдая у газетах, журналі «Прилуки.Фортеця», переносить його статті з краєзнавчої, започаткованої ним газети «Скарбниця» на сайт pryluky.com.»
«Домівка СУБ»
Далі Оринка показала фото зі своєї поїздки у Великобританію. Розповіла про діяльність Спілки українців у Британії (СУБ-авт.), у представників котрої гостювала. Відмітила деякі особливості соціальної політики у тій країні, котрі допомогли українцям зберегти і розвинути свою культуру на чужині. «Там маленьке згуртування українців у невеличкому містечку починало діяльність із щотижневих зустрічей і читалень. Спершу мали прихисток в приміщенні церкви. Потім добилися в муніципалітету окремої «домівки» для українців-інвалідів. Ще організували літній український табір для молоді. Брали участь зі своїм неформатним іноді українським патріотизмом у загальнодержавних фестивалях. Добилися шестирічної української дитячої школи, комунальні рахунки котрої оплачує міський бюджет, і на вході котрої висить портрет Т.Г.Шевченка з гаслом: «А твої діти знають мою мову?», а на уроках вивчають десять заповідей українського націоналіста. Мають бібліотеки, видають книжки, співпрацюють з діаспорами інших країн, шлють книги в Україну. Щотижня у «домівці СУБ» за мінімальну плату дають обіди постарілим українцям, розважаючи їх гостями, виступами чи іграми. Молоді ж, народжені вже в Англії, добилися в 2009 році у своїх англійських меріях визнання Голодомору в Україні геноцидом нашої нації. Зараз пишуть листи до Англійської королеви з проханням зробити це на державному рівні.
За заслуги перед Україною нагороджені орденом ІІІ ступеня.
По поверненні до Прилук, я зрозуміла одне – патріотичне виховання у нас наразі є на рівні ще тої ЧИТАЛЬНІ, коли спраглі української «нешароварної» культури люди не мають навіть шансу на окреме, дароване державою приміщення для зборів, ані грошей для повноцінного існування. Лиш зійтися, почитати, поговорити, послухати, показати деякі здобутки невеличкій аудиторії» – закінчила Оринка.
Потім принесла стосик книг сучасної української літератури і запропонувала присутнім взяти їх прочитати вдома. На наступному засіданні «Просвіти» її учасники зачитуватимуть цікаві уривки, а дехто й рецензію напише.
Лариса Лавренчук, м. Прилуки, спеціально для "Сіверщини"
Ігор Павлюченко та Богдан Логвиненко
Оринка Григоренко та Семен Кантур
Богдан Логвиненко
Анна Мойсєєва з онучкою Юлею
Представники прилуцького осередку ВО Свобода взяли участь в урочистих заходах присвячених 195-й річниці від дня народження Тараса Шевченко.
Разом з ними вшанували Кобзаря члени Прилуцького окремого козацького полку ім. П Сагайдачного та просвітяни.
«Тарас Шевченко - Прометей української нації, - зазначив заступник голови Прилуцької міської організації Володимир Бублик, - він своїм прикладом, показав нам як потрібно любити Батьківщину».
Творчий вечір Валентини Грибенко з нагоди виходу її третьої збірки віршів «Добрим людям» був неординарним, таким собі кочовим, бо відбувся двічі. Спершу в неділю, 22 лютого, у Клубі Книголюбів, що зібрався в актовому залі музичної школи. А потім у четвер, 26 лютого, у Прилуцькому Гуманітарно-педагогічному коледжі ім.І.Франка. Тож шанувальники творчості пані Валентини мали нагоду слухати поетесу два рази.
«Господи, – волошка! Волі квітка./ Щирість із розплющених очей!/ З космосу, із раю, чи ізвідки/ Принесла ти радість для людей?...» – декламувала юна красуня у волошковій сукні. А потім вийшла інша – з волошковими очима, і ще одна, схожа на квіточку. Просто таки міріади милих дівчат-волошок з літературної студії та педагогічного коледжу, що читали вірші старанно й натхненно. Той вечір мав назву «Голос волошки», повторюючи ймення, дане попередній збірці пані Грибенко.
Мила просвітянка Валентина Іванівна, з волошковим голосом і у вишиваній сорочці так світилася радістю, що обігрівала нею весь зал. Вона читала вірші з нової збірки, і з двох попередніх. Кидала гордо ворогам: «...Наївна, дивна, навіжена.../ Яка ж іще? Ну, говоріть!/ Мені шкода вас. Ви – буденні/ О, дайте вільно догоріть!» – і дякувала друзям: «...Знаєте, спеціально до нинішнього вечора складала список людей, котрі мені допомагали іти по життю. Їх виявилося так багато! Я усвідомила скільки добрих людей завше було і є навколо мене!»
Легко і безпосередньо пані Валентина охарактеризувала свою творчість: «Усі люди як люди, а я вірші пишу..» З її уст звучали перлини істини: «Ми в цей світ прийшли для радощів... Печалитись – то великий гріх». В напучування молодим творцям казала: «Те, що написане від серця, до сердець і потрапить». І в підсумку наголосила: «Я буду неймовірно щаслива, якщо хоч хтось один із цього залу в моїх словах знайде собі пораду».
В свою чергу гість Олександр Забарний, декан філологічного факультету Ніжинського Університету, радив поетесі: «Ти не маєш, Валентино, просити пробачення за надмірний сум у своїх віршах, бо в них твоя душа.» Олександр Лозовий, голова осередку «Просвіта» села Жовтневе, промовив чарівні слова: «Багато хто любується, як гарно цвіте волошка, і тільки поет може почути тієї волошки голос». Євген Постульга, голова літературного об’єднання «Сонячні кларнети», мовив: «Твоя творчість – це мелодія твого серця.» Микола Турківський, поет, присвятив пані Валентині вірша. Світлана Родзінко, вчитель гімназії №1, запрезентувала свою збірку методичних матеріалів, серед котрих відкритий урок «Поезія, котра зцілює душу» присвячений Валентині Іванівні. З теплими словами Валентина Макаренко, вишивальниця, вручила пані Грибенко вишитий грибочок, а Петро Бойко, художник, картину... З квітами й вітаннями простували до поетеси і культурник-просвітянин Ігор Павлюченко, і скульптор Семен Кантур, і багато-багато приємних людей. А найважливішим моментом вечора був той, в котрому на сцену вийшли мати й батько Валентини.
Загалом було розказано багато чуттєвих історій, котрі відобразилися у творчості поетеси – від досвіду просвітницької діяльності пані Валентини, за котрі вона більш ніж вісім років була поза прокомуністичним соціумом Прилук, і до випадку з дідусем, котрий не захотів продати на дошки старого дуба, що ріс біля хати... А ще, одна з юних гостей-декламаторок привезла ксерокопію збірочки Валентини Іванівни, котру зробила колись її мама..
Упродовж вечора звучали пісні, написані композиторами-товаришами поетеси. Серед них Володимир Шинкаренко та Наталія Тулюля. Співочий колектив «Оберіг» виконав ті, що покладені на музику Віктором Вовком. Маленькі дівчатка співали про сонечко і про свої мрії. Юні танцюристи дарували глядачам і ніжний вальс, і пластичні композиції у супроводі віршів. Величезний пухнастий кіт робив зарядку під веселу дитячу пісеньку «Кошенятко». І все це барвисте дійство зв’язане було яскравою волошковою ниткою творчості Валентини Грибенко.
Окремої згадки вартує пісня «Моя Україно», з котрою чернігівська молода співачка Надія Саковська стала дипломантом одного із всеукраїнських співочих конкурсів. Підбираючи собі репертуар, дівчинка знайшла ту пісню в бібліотеці, у збірці композитора Віктора Вовка «Я беру свій баян». Так «Моя Україна» зазвучала на сценах і радіо, в Україні й за кордоном. Валентина Грибенко згадувала неймовірно приємний момент у житті, коли академік Іван Гущін мовив, що вклоняється цій пісні до землі.
Добрим ангелом творчого вечора Валентини Грибенко була її організатор, Лідія Афанасіївна Скотнікова – неймовірно активний працівник Педагогічного коледжу. Серед її проектів уже десятки творчих вечорів шанованих українських діячів. Вона завше достойно презентує гостей аудиторії, бо якщо хтось припаде їй до душі, то не промине ґрунтовно вивчити його творчість. Завдяки їй у Прилуках минулого року гостювали й презентували свої доробки студентам та інтелігенції Галина Сагач і Станіслав Шевченко. Вона з величезним ентузіазмом і вмінням подарувала залові, й не побоюсь сказати Прилукам, талановиту поетесу Олену Шульгу колись і Валентину Грибенко тепер.
13 березня відбувся творчий звіт Міського будинку культури в рамках міського фестивалю «Пісні над Удаєм» І не звертаючи уваги на досить таки цікаву дату - п’ятниця, 13-е, цей день виявися радісним, світлим та сонячним від посмішок учасників концерту, від пісень і танців, що вони дарували глядачам, від оплесків залу, якими прилучани вітали артистів.
Весь концерт складався з 3 умовних блоків, що плавно змінювали один одного. Розпочався звіт прологом «Поклик творіння» у виконанні старшої та середньої групи народного театру хореографічної мініатюри «Апломб» (керівник та постановник Алла Прокоф’єва). Літературно-хореографічну композицію на вірші прилучанки Олесі Білоцвіт, яка зараз проживає в Австралії, виконали учасниці Нового театру (керівник Артем Аніщенко, хореограф Анна Чуйко). Традиційно кілька хвилинок гумору та море гарного настрою подарував глядачам Анатолій Кизим.
Своїми піснями та музикою порадували присутніх також вокальний ансамбль «Оберіг», народний оркестр народних інструментів (керівник Максим Окіпський, диригент Валентина Голобородько), духовий оркестр (керівник Юрій Карловський), народна капела бандуристів (керівник –Григорій Юшка). Весь вечір з глядачами були ведучі Наталія Пономаренко та Артем Аніщенко.
Надзвичайно колоритним виявився фольклорний блок «Народні гуляння», в якому взяли участь народний ансамбль танцю Прилучанка» (керівник та постановник Валентина Мишак), який, до речі, 4 квітня буде святкувати своє 60-річчя, народний театр «Рампа» (керівник –Анатолій Кизим), народний фольклорний колектив «Горлиця» (керівник –Вікторія Лемещенко), вокальний ансамбль Оберіг (керівник Григорій Поправко), народний фольклорний колектив «Калина» (керівник –Марія Петренко)
Є очевидним, що українські співи і танці живуть, процвітають, що український народ не забув свої звичаї та традиції, шанує та поважає рідну землю, яка ростить такі таланти.
Порадували глядачів найменші вихованці будинку культури. Дитячий блок «Країна дитинства» подарував залу море задоволення та позитивних емоцій. Не можна було дивитися на чудових малюків у яскравих костюмах без посмішки.
Учасники зразкового дитячого музичного театру «Арлекіно» (керівник Наталія Сибір), молодша та середня групи народного театру хореографічної мініатюри «Апломб», ансамбль «Камертончик» народної студії вокального мистецтва «Камертон» (керівник –Тетяна Власенко) довели, що вони гідна зміна своїм старшим товаришам.
В третьому «Естрадному» блоці виступали солісти МБК, як прославляють наше місто на міських, Всеукраїнських та Міжнародних фестивалях. Перед глядачами виступили солістка народної студії вокального мистецтва «Камертон» Марина Терещенко (керівник –Олександр Дубовик), солісти МБК Ігор Петренко, Олександр Сімчич, Інна Киричок та Олександр Дубовик, естрадний оркестр (керівник – Ігор Гончаров, соліст –Дмитро Левченко), гурт «Пан-Чо», гурт східного танцю «Міріам» (керівник –Тетяна Штепа)
Закінчився звіт феєричним фіналом у виконанні солістів Анни Фарафонової, Олександра Дубовика. Ігоря Петренка, народної студії вокального мистецтва «камертон», народного театру хореографічної мініатюри «Апломб», народного ансамблю танцю «Прилучанка» а також врученням пам’ятних подарунків від працівників закладів культури Донецької області, які завітали у Прилуки на семінар з обміну досвідом.
...тока маладьож нінада фтягівать в ету возню!!!! Умєрла наша культура когда-то вмєстє с Тарасом,мать єво,Грігорьєвічєм! лічна я протіф етава фсєво!!! галімая вазня,а нє музика! і культури нікакой! ...ПОСТ Ф ТОПКУ!
Helen
Блукаюча зірка
Номер: 6
З: Украина, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 12629
Попереджень: 0
Нагороди:
Перегляд теми: 'Новини в сфері культури '
Helen
Блукаюча зірка 
Dee
Форумчянин
Helper
БАН
раді, що ви читаєте 
