Зазвичай батьки намагаються спрямувати енергію свого чада у певне русло, щоб зайняти дитину та звільнити власний час. Для цього дорослі придумали силу силенну спортивних секцій, навчальних, мистецьких та прикладних гуртків.
У мій час, керівники та вчителі таких шкіл, гуртків та секцій з приходом навчального року самі приходили у загальноосвітні школи, де агітували вступити та відвідувати їх місця роботи.
А також, кожен з нас, на мою думку, володіє якимось талантом та намагається його відкрити чи розвинути.

***

Тож, де ви намагалися проявити себе, чи куди вас «здавали» батьки?

Які гуртки і секції ви вважаєте вартими відвідування вашою дитиною (вами)?

Я в початкових класах ходила в Палац піонерів (здається, тоді він так називався) на гурток "Умілі руки". Ми там плели макраме, щось вишивали, в*язали і т.п.)

А з 2 класу почала ходити до музичної школи. І аж до 9 класу.. 7 років від дзвінка до дзвінка по класу фортепіано

I ракети запуськав (оце кантора, де зараз пiцерiю пристройiли. На первом этаже прямо дверi були), i кораблi клепав (помещение старой 5-ц школи), i на волейбол ходив (ДЮСШ в 1-й школе), i за школу припахували танцювать... так сказать отстаювать честь школи. На танцевальний ходив кружок. Семен Яковлевич Дробицький дресiровав. Там i бальни, i народни, i шо хоч. Десь со второго по 7 класс.
Ото так. Временi свободного не було ваще. По полной програме все розписано було. А воно так i треба. Спасиба батькам.
ЗАБУВ!!! Була ще музикальна школа!!! Год одучився i кинув. Ну не мое воно. А батьки й не настаювали... кинув i кинув.

а я з 2-го по 11-й клас оттарабанила в ДЮСШ на секції волейбол і получіла 1-й розряд. Ще пробовала на карате ходить і на танці, але волейбол все перечеркнув, потрібно ж чимось одним займатись

Пам’ятаю, в 2 класі до нас у школу прийшли вчителі з музичної школи. В цей час моя старша сестра навчалася в педучилищі і їй для занять по музиці купили баян. Цяцька була нова і я навчилася грати на цьому чудо-інструменті «Галя по садочку ходила». Тож, коли прийшли сан-сеї з музичної школи, я відчувала себе вже підготовленою і сама записалася та «уламала» батьків оплачувати моє навчання там. Після успішної здачі вступних екзаменів, я 5 років пробаянила в музичній школі. Крім баяну, додатковим інструментом була домра, і додатковою дисципліною –оркестр.
Спочатку вчитися було цікаво, але захоплення досить швидко загасло і я ще не раз пожалкувала про своє «опромєтчіве» рішення… Не раз прогулювала уроки, але тут у боротьбу за мою музичну освіту вступили батьки, яких не влаштовувало таке вкладання капіталу. З горем пополам та з однією п’ятіркою по музичній літературі у свідоцтві закінчилися мої поневіряння. Баян же був проданий без аукціону наступній студентці педучилища, але до цього біля 5 років пилився у валізі під шафою.
Що корисного я засвоїла для себе? – загальна музична освіта, яка, я вражаю, не зайва і у повсякденні, перше місце на міській олімпіаді по музиці, де участь я брала за інший клас під чужим ім’ям)))
Ось ще згадала, як смішно і душевно скулив мій пес, під час виконання мною домашніх завдань…

Я теж 7 років проходила в музичну школу. І ніхто ж не заставляв, сама ходила. А тепер думаю, навіщо я витратила половину свого життя на цю справу? А тепер не знаю куди себе приткнуть. Музика зараз нікому не потрібна.

Цитата:

Музика зараз нікому не потрібна

но-но!

minorchik, як ти могла такє сказать при живому адміну?

а я хожу на гурток танців...
а раніше ще ходила на театральне покі наш руководітельніца не уволилась....
ще ходила на піаніно в 2класі..на хор.....

на танці зараз беруть тіль з парою, чула таке