З давніх-давен нашу мову гнобили і вважали мовою нижчих верств населення!
Хоча вважається, що українська мова є наймилозвучнішою серед усіх мов світу!!!!
Я вважаю, що українці повинні розмовляти рідною мовою і поважати її!!!
А яка ваша думка?

LIZARD, я так розумію мій пост ти не читав, але засуджуєш...

Цитата:

А тепер, поскоку ти приводиш оти схеми цiкави, давай откiнем в сторону отой момент №1 i питаемся понять.... ХТО Ж МИ ТАКИ? Чи наши корнi уходять в глубену вiков на багато ранiше отого 19 века, чи ми все ж таки представители "молодой" страни под названием Украина, iсторiя якой токо 100 год? Як ти думаеш?

ти до нас не примазуйся

Цитата:

Украина - це... не знаю даже як назвать... штучна субстанцiя

оце читаю твої пости і дивуюся.. це ж наскільки треба ненавидіти країну, де ти народився, щоб таке гнать!

dragon, не я, а ти мене не поняв... Ти пишеш:

Цитата:

Але головним залишається те, що українська мова була живою (розмовною) мовою простого люду.

Давай тодi так...
Вопрос: коли украйiнська мова була живою мовою простого люду? Як понять була? Отколи вона стала i була?

LIZARD, за деревами російської пропоганди, ти не бачиш лісу. Я не лінгвіст, і точної дати виникнення мови тобі не назову, так само як і ти не назовеш мені точної дати створення Всесвіту!
Але спробуй роздуми направить в русло логіки, а там фактаж.
Факт перший: всіма признано що існують мовні групи.
Факт другий: найбільшою в Євразії, визнається індоєвропейська група мов.
Факт третій: виникненню якоїсь групи мов передувало існування спільної для всіх відгалуженнь, прамови (протомови).
Факт четвертий: цю прамову (протомову) віднайшли - це САНСКРИТ, або Ведична мова від якої п"ять-шість (більш точніше не скажу) тисяч років тому, почали відгалуджуваться інші (більш-менш сучасні) мови.
Факт п"ятий: по відсоткову співвідношенню споріднених з САНСКРИТОМ морфологічних структур, а саме методом їх формалізації та моделювання, виводять ймовірну давність сучасних мов.
Факт шостий: як тобі буде це не дивно, але найбільшу спорідненість з САНСКРИТОМ має слов"янська група близькоспоріднених мов індоєвропейської мовної сім"ї.
Факт сьомий: слов"янська мовна група поділяється на три підгрупи - східну, західну і південну. Серед них, найбільшу спорідненість з САНСКРИТОМ має східнослов"янська підгрупа.
Факт восьмий: до східнослов"янської мовної підгрупи належать українська, російська та білоруська мови.
Факт дев"ятий: загальноприйнято (дякуючи старанням російських лінгвістів, та значному обсягу фінансування) вважати, що російська мова має близько десяти відсотків спорідненості з прамовою, але навіть при поверхневому вивченні, тими ж таки російськими вченими української мови на предмет співвідношення з САНСКРИТОМ, було виявлено що українська мова має понад двадцятип"яти відсоткове співвідношення. Тобто, небажаючи цього російські вчені довели первиннісь української мови перед російською, а планувалось довести науковим шляхом первородство російського язика перед всіма мовами. Заміть якби не українська мова. то це первородство російської, було б науково доведене на базі всього-навсього ДЕСЯТИ відсоткового співвідношення, а тут на тобі у якихось "хахлів" з їхньою "ИСКУСТВЕННОЙ" мовою, "ВЫДУМАНОЙ ПОЛЯКАМИ ВО ВРЕМЕНА ВОСТАНИЯ СРЕДИНЫ ХІХ ВЕКА, ДЛЯ ТОГО ЧТО БЫ СИЛЬНЕЙ НАСОЛИТЬ ИМПЕРИИ", виявляється понад четверть спорідненості з самим САНСКРИТОМ, прабатьком всіх мов в Євразії!?
Звичайно що всі ці дослідження було відкинуто за "ненадобностью" російській імперській ідеології, результат замовчується і це десятий факт.

dragon, а ти опять менi... Я про сахар, ти про зелений горошек.
Володя... ДА НЕ БУЛО ТАКО УКРАЙIНСЬКОЙ МОВИ!!!!!!!!!!!!!!!! НЕ БУЛО!!!!!!!!!!!!!!! ВОНА СКЛЕПАНА в 19 веке була. Непонятна смесь, в якой половина, естественно, польских слов!
Наши предки НЕ ЗНАЛИ УКРАЙIНСЬКОЙ МОВИ!!!!!!!!!! З Киевской Руси i посли, i купцы йiздили в Россию i балакала там на РУССКОМ. Тоже самое ганяли в Киевскую Русь. Проблем НЕ БУЛО. Народ ПОНИМАВ ОДИН ОДНОГО. Ти це понимаеш? Балакали на русском!!! Були, естественно, якись диалекти. Так само як балакають з "оканьем", чи з "аканьем", чи ударение не так ставлять (таке ж сплош i рядом шо в Украине зараз, шо в Россие)... , но на украинском НЕ БАЛАКАЛИ РУСИЧИ НIКОЛИ!!!!!!!!!!!
А Украйiнська мова - це як отой Эспера́нто (Esperanto) - штучний язык. А создають його таки як Нечаїв Станислав Владиславович. Ти в курсе такого деятеля?
Ось почитай, хто создае "украйiнську мову":

Цитата:

Родился в 1963 году в семье потомков старой (еще дохмельницкой) украинской (руськой) шляхты в самом центре Украины (на полпути между Киевом и Одессой) в городе Умани, стоящей на княжьей реке Уме (Умани), в крае наибольших поселений древнейшей в мире трипольской культуры (цивилизации). Во время учебы в школе принимал активное участие в кружках и олимпиадах. После окончания Киевского мединститута работал анестезиологом-реаниматологом киевской больницы №11. Осенью 1989 года избран главой «Товарыства Украйинськойи Мовы» им. Т.Г.Шевченко, позднее преобразованного во Всеукраинское общество «Просвита». В сентябре 1989 года принимал участие в организации и проведении Учредительного съезда Народного Руха Украины – обеспечивал охрану съезда. В 1994 году поступил в Институт государственного управления и самоуправления при Кабинете Министров, позднее реорганизованном в Украинскую Академию Государственного управления при Президенте Украины. В 1995 году обучался в США (University of Michigan) и Чехии (Univerzita Karlova). Летом 1996 года проходил стажировку по программе «Управление людскими ресурсами» в Словакии. С 1995 года преподавал в Украинской Академии управления при Президенте Украины. С 1999 года является президентом «Фонда Третье Тысячелетие».

В отому фондi навчили патрiота любви к Родине очень даже бистренько. А як ти знаеш, в отому фондi крутиться Клер Чумаченко.... А з подачки Катi, нова редакцiя (до того как Нечай наваял ще один словник в 1999г., а тут його доповнив "новими" словами, яки самим украйiнцям чужди) отого словничка попадае до бiблiотекi Верховнойi Ради Украини, де не аби куди, а именно в раздел " Филологические науки. Языкознание. Литературоведение" (Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами: Більше 20 000 слів/ Вид. 2-е, випр. та доп.- К., 2001.- 592 с. - К-2), i було рекомендовано ВСIМ ЗУБРИТЬ, внедрять в жизнь.
Так за оти два года, 1999 (около 14 000 слов) - 2001 (вже 20 000 слов), Нечай "доповнив" свiй словничок ще 5000 новими словами.
Он хто робить укр. мову. Товарищ Нечай - просто ГЕНИЙ. Ти представ собi який титанический труд... за два года 5000 слов.... це десь по 7 слов у день (арифметика Чижикова)!!!
Кобелюхи з Грушевськими ваяють " незалежну iсторiю", а таки як Нечаев - "незалежну мову".
А ти менi про групи...
P.S.
Як хочеш, я могу виложить з того словничка пару-тройку слов... Таке, шо й ти не чув зроду.

LIZARD, тобі люди про сахар! А ТИ про горох...як можна мову видумать за несколько год??? це 1-2 поколения! це шо по твойому! резко заставили всіх виучить новий язик и запомнить???

Цитата Frankinshtain:

LIZARD, тобі люди про сахар! А ТИ про горох...як можна мову видумать за несколько год??? це 1-2 поколения! це шо по твойому! резко заставили всіх виучить новий язик и запомнить???

Пишу ще для тебе... примерно началась кутавасия в 1860-70 годах.
До того времени укр. мови НЕ БУЛО. Вона була для Грушевського. У того украйiнцi чуть не помагали египтяним пирамиды стройiть.

Цитата:

... на всю многомиллионную Украину лишь несколько десятков тысяч человек по-настоящему владеют украинским языком. (В мае 2000-го года известный политик Владимир Яворивский жаловался в своей авторской радиопрограмме своим слушателям.)

Думаю, шо й ти балакаеш на "суржикi", , а не на "мовi". А чого? А того, шо отой "суржик" - вiн ближче до тебе, а "мова" не токо для тебе, а й для большей части украйiнцiв не очень популярна.
А би ВIКАМИ (а як пише Кобелюха - ТИСЯЧИЛЕТИЯМИ) украйiнцi балакали на мовi, так балакали б i зараз. Ти можеш сказать, шо рассея "заставляла" на русском балакать... так це бред. Даже если так, то , як казав Яворивський, на русском балакало б несколько десятков тыс. человек, а остальни на "мовi"... а так, пока наоборот получаеться.

LIZARD, В Пост №73 на 8-й сторінці ти признав, що оці хлопці:



балакали на українській мові. Представить шо козаки гутарили на расейськой може я не знаю даже як назвать такого хвантазьра

Цитата:

ДА НЕ БУЛО ТАКО УКРАЙIНСЬКОЙ МОВИ!!!!!!!!!!!!!!!! НЕ БУЛО!!!!!!!!!!!!!!! ВОНА СКЛЕПАНА в 19 веке була. Непонятна смесь, в якой половина, естественно, польских слов! Наши предки НЕ ЗНАЛИ УКРАЙIНСЬКОЙ МОВИ!!!!!!!!!! З Киевской Руси i посли, i купцы йiздили в Россию i балакала там на РУССКОМ. Тоже самое ганяли в Киевскую Русь. Проблем НЕ БУЛО. Народ ПОНИМАВ ОДИН ОДНОГО. Ти це понимаеш? Балакали на русском!!! Були, естественно, якись диалекти. Так само як балакають з "оканьем", чи з "аканьем", чи ударение не так ставлять (таке ж сплош i рядом шо в Украине зараз, шо в Россие)... , но на украинском НЕ БАЛАКАЛИ РУСИЧИ НIКОЛИ!!!!!!!!!!!

Русичи балакали на старослов‘янській мові, тоді не було ні руськой, ні українськой, ні білоруської мови.

Цитата OLEX:

Русичи балакали на старослов‘янській мові, тоді не було ні руськой, ні українськой, ні білоруської мови.

О!!! Тепер давай так... Малороси, Бiлоруси, Великороси (т.е. РУСИЧИ) - балакали на яком? ПРАВЕЛЬНО - на сторослов‘янський мовi. Це ж ти сам написав. Тут сумнений буть у тебе не должно (мабуть).
Тепер виясняем - КОЛИ МАЛОРОСИ ЗАБАЛАКАЛИ НА УКРАЙIНСЬКИЙ МОВI? Откуда вона взялась, ота укр. мова? КОЛИ ЦЕ БУЛО?

LIZARD,

Цитата:

Протягом XIV — XV ст. на основі давньоруської народності відбувався процес оформлення трьох нових східнослов’янських етно-мовних спільностей — російської, української і білоруської народностей. Більша частина українських земель (Київська, Переяславська, Чернігівська, Поділля, частина Волині) разом із усіма білоруськими опинилися в складі Великого князівства Литовського, тому східні слов’яни в ньому становили основне населення. Частину Волині й Галичину захопила Польща. Північна Буковина ввійшла у склад Молдавського князівства. Наприкінці XI — на початку XII ст. Закарпаття від решти давньоруських земель відірвали угорські феодали. На основі давньоруської писемної мови постає українсько-білоруська літературна мова, що, залежно від живого розмовного оточення, реалізується у двох варіантах — південному, українському, і в північному, білоруському. Давньоруська редакція старослов’янської мови, яка сформувалася в XI — XIII ст., продовжує функціонувати на Україні і в Білорусії як редакція (різновид) церковнослов’янської мови, взаємодіючи з живим українським і білоруським мовленням. Але різниця між церковнослов’янською, з одного боку, і українською та білоруською мовами, з другого, була відчутна на всіх рівнях системи, тому робилися спроби перекладу деяких конфесійних текстів на мову, близьку до живої. В XV ст. завершується формування східнослов’янських мов, у зв’язку з чим у XVI ст. спостерігається тенденція до розвитку з двох варіантів українсько-білоруської писемної мови окремих української і білоруської літературних мов. Спільність походження, близькість живих розмовних мов, етимологічний правопис, активні культурні взаємозв’язки між братніми народами, їх однакова історична доля зумовили велику близькість староукраїнської й старобілоруської літературних мов. В перекладних текстах XV ст. спостерігається продовження традиції давньоруської несловникової лексикографії — глосографії (глосемографії). Особливо часто застосовувалися контекстуальні (внутрірядкові), іноді — покрайні (маргінальні) глоси (Німчук 1980а, 32 — 34). Глосування часом застосовувалося і в церковнослов’янських текстах. Не тільки лексична, а й граматична система церковнослов’янської мови потребували пояснення, спеціального вивчення. При монастирях і церквах у XIV — XV ст. існували школи, де навчали письма й, можливо, елементів граматики церковнослов’янської мови. Про це опосередковано свідчать переклади з церковнослов’янської мови на українську, в яких відбивається досить добре володіння обома мовами. Одним із найголовніших освітніх осередків України був Київ, зокрема Києво-Печерська лавра. З Києвом, наприклад, пов’язані чудово ілюстрований Київський псалтир 1397 р. (церковнослов’янський) та Четья 1486 р. (переклад із церковнослов’янської мови на українську).