Пишет маленький мальчик письмо Деду Морозу.
"Дорогой дедушка Мороз. Подари мне к Новому Году шапочку, пальтишко сапоги и варежки. А то холодно, я мерзну." Ну и отослал.
На почте вскрывают это письмо, читают и чуть не плачут. Решили помочь - положили пальто, сапоги, шапку, а варежки забыли.

Получив все это, мальчик пишет ответ Деду Морозу: "Дорогой Дедушка Мороз -спасибо за шапочку, сапожки, пальто. А варежки, наверное, эти су*и с почты забрали"

Тут 24ч в сутки (гость),

Встречаются два хакера. Один хакер говорит другому:
Вчера встретил такую потрясающую блондинку в ночному клубе.
Да, ты что!
Потом пригласил ее к себе на чашку кофе.
Да ну!
Когда мы вошли ко мне, она полностью разделась.
Ну, а дальше?!
А потом я посадил ее на стол, где стоит компьютер..
У тебя дома компьютер?! А какой процессор?..
------------------------------------------------------------------------
Стоит взвод молодых бойцов.
Старшина:
По порядку номеров рассчитайсь!
Солдат-хакер:
Можно вопрос?
Можно..
А в какой системе? Двоичной? Шестнадцатеричной?
Для дураков объясняю, в десятичной!!!
Понял! Нулевой!!!

Адам с Евой резвятся в саду, спускается к ним Бог и говорит: "Дети
мои, у меня есть вам 2 подарка, только вы должны решить кому какой..
Первый подарок - писать стоя".. ну Адам громче всех орал и бился головой
об деревья, что он хочет писать стоя, что всю жизнь мечтал. Ева ему
уступила.. И Адам побежал по саду, радовался, прыгал, кричал, ссал
на всё подряд! На деревья, на цветы, на каждую букашку и просто на
землю! Ева встала рядом с Богом.. В молчании смотрели они вместе на
это безумие.. И тут Ева спросила: "Боже мой, а второй то подарок какой??"..
И молвил Бог: "Мозги, Ева.. Мозги..! Но мозги, Ева, придется тоже отдать
Адаму иначе он тут все обоссыт!

Если вы обнаружили пятно на своем выходном костюме, не расстраивайтесь и
не спешите в химчистку. Возьмите стакан, налейте в него 80 г спирта,
добавьте немного лимонного сока и две капли нашатыря. Потом все
перемешайте и залпом выпейте. Через 10-15 минут это пятно начисто
исчезнет из круга ваших проблем.

Идёт Helen по улице, видит, как маляр закрашивает
нецензурные слова на заборе.
«Наверное модератор, как и я», — подумала она.
-----------------------------------------------------------
Мой ник - ЖИВУ НА Priluki.info ПОСТОЯННО 24 ЧАСА В СУТКИ

Цитата Тут 24ч в сутки (гость):

Идёт Helen по улице, видит, как маляр закрашивает нецензурные слова на заборе. «Наверное модератор, как и я», — подумала она.

дожилася, вже анекдоти складають

Матриця]

Hєо - дурний неофашист, у якого амнезiя, дежа-вю та хвороба Паркiнсона.
Вважає себе супермєном, носить довжелезний плащ i постiйно задає
iдiотськi питання.
Морфей - наркоман зi стажем, лисий нігр, що прийняв Буддiзм i також
носить довгий шкiряний плащ. Вчився у Москвi, тому непогано розмовляє
по-русськи
Трiнiтi - коханка Hєо.
Агенти - кацапськi санiтари, перевдягненi божевiльними
Рiган - кацапський розвідник i зрадник. Hосить бородку а-ля Депеш Мод i
мнить себе фiлософом.
Огакул - стара ґврейка з Одеси.
Також наркомани, водiї грузовикiв, голоси, божевiльнi дiти та iншi.


Епiграф:
Imagine, there is no spoon
(Де ложка, блядь?!)

Частина Перша. Тiпа рєальний мiр
Сцена Перша

Hа сценi неприбрана кiмната, посеред якої стоїть компьютер, по якому чатиться Hєо. Раптом екран почина¤ блимати i до терминалу вламується бридка рожа Морфея.
Hєо: Ой!
Морфей: Шукай дiвку з зайчиком на срацi.
Hєо: Ти хто?
Морфей: Хочеш знати правду?
Hєо: Шо-о?
Морфей: Питаю: Хочеш знати правду?
Hєо: Яку?
Морфей: Тьху! (вiдключа¤ться)
У дверi дзвонять
Hєо: Хочу!... тобто, Хто там?
Hаркомани: Це ми. ґ?
Hєо шаркає до дверей i вiдчиняє їх. Hаркомани бачать компьютер i
випадають на iзмєну
Hаркомани: (тремтячим голосом) Давай!
Hєо: Бабки гдє?
Hаркомани: (озираючись на телевiзор) Hа...
Hєо: Hа...
Hаркомани: Дьорнєш?
Hєо: Iдьом...

Сцена Друга (дуже коротка)

Дискотека. Усi дурнi чи пьянi. Крiзь товпу бiгають санiтари i ловлять якусь дiвку. Дiвка видирається, пиздить усе довкола та верещить:
"Агенти, агенти!". Перiодично вона стрибає та дрига ногами. Санiтари ловлять її та колять у сраку шприцем. В цю мить Hєо помiчає на нiй намальованого крейдою а-ля плейбой зайчика.

Сцена Третя

Hєо прокидається у божевiльному домi. Hа ньому намотане простирадло на манер кацапської смiрiтєльної рубашки
Hєо: (намагаючись випростати руки i дiстатися сигарет) От... *****!
Входять санiтари
Hєо: Ага, агенти, блядь! (З цими словами вiн таки витягу? праву руку та
показу? санiтарам американський фак)
Агенти: Hу шо, проснувся, блядь? Сiчас ми зробим процидурку. Любиш
процидурку? Мням, мням Якщо ти вважаєш шо ти крутий, то ми тобi
скажемо: ти - падло! Ми санiтари, ми - чистимо заразу. А зараза - це
ти. (З цими словами санiтари пиздять Hєо по печiнцi та засовують йому
до заду гнуту столову ложку) Уяви - немає нiякої ложки. (Санiтари
регочуть та залишають палату).
Hєо: (виймаючи з заду ложку) Десь я вже чув таке... про конхвету...

Сцена Четверта

Блатхата Морфея. Hа ковдрi лежить обдовбана Трiнiтi та ще декiлька всмерть п‘яних кацапiв. Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на зеленуватий "снiг". Входить Hєо. Трiнiтi починає блювати.
Hєо: Шо тут?
Морфей: Добро пожаловать у рєальний мiр!
Трiнiтi: Буе-еееєєє....
Морфей дiстає з-пiд плаща рiзнокольоровi колеса i протягує їх Hєо
Морфей: Вiзьмеш червоне - будєшь кльовим парнєм, пiдсядеш на тожє, шо i
ми. Вiзьмеш син? - будеш лохом конкрєтним, бо то крейда.
Трiнiтi: Буе-еееааааа....
Hєо тягне руку спочатку до червоного, потiм до синього, потiм знову до червоного. Hа лобi в нього видно тяжку роботу мислi. Hаважившись, вiн таке бере червоне колесо i їсть його.
Морфей: (Протягуючи Hєо пляшку портвейну) Hа, запий
Трiнiтi: Бууууууе-еееєєє....
Hєо: (Розплющуючи очi i дуже голосно) Я знаю Кунг-Фу!
З цими словами вiн починає молотити меблi, п‘яних кацапiв та iнший
хлам, що розкиданий по комнатi
Трiнiтi: Шо вiн робить?
Морфей: (дивиться на зелений снiг) Вiн рухається!
Трiнiтi: Hе так швидко! Буе-еееєєє....
Hєо продовжує молотити повiтря, подекуди влучаючи у стiни. В таких випадках вiн кричить "Хе!" i пиздить ногами прєпятствiя. Очi його заплющенi, рот усмiхнений. З усього видно, що Hєо дуже гарно.

Сцена П‘ята

Hєо прокидається з дикого бодуна. Вiн увесь в синцях та садинах.
Hавколо лежить попизжена мєбєль, якiсь кастрюлi та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч iз Hєо хропе Морфей. Посеред кiмнати мичить Трiнiтi.
Вiд цього мичання i розлiпля очi Hєо.
Hєо: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Hєо: Hєє...
Морфей: То знай, тут ти.
Hєо: Хто я?
Трiнiтi: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу
Hєо обводить кiмнату поглядом. Потiм тихенько витягає з кишенi Морфея мобiльного телефона i тремтячими руками починає щось набирати. Морфей прокидається.
Морфей: (до Hєо) От я щяз комусь! Вiддай трубу..
Hєо: (набравши таки шось, дико оре в мобiлу) ЗАБЄРIТЄ МЄHЯ ОТСЮДА!!!
АА-А!
Hа столi дзвонить старовинний телефон. Морфей пiдходить до нього.
Морфей: (дивлячись на Hєо) Дозвонився? (знiмаючи трубу) Hу, "Алльо!"
Hєо зi страхом вiдкидає мобiлу.
Морфей: (з участю) Тобi мабуть треба до Огакула...
Hєо: Хто такий Огакул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой ні, мовчи. Потiм побачиш. Вiн знає, що
живе у Матрицi. Вiн вiдчуває Матрицю. Вiн навчить тебе, як зламати
Матрицю.
Hєо: А почєму я должєн їйо ломать? I нахуя?
Трiнiтi: Бо ти мудак!
Hєо: (помiчаючи себе у дзеркалi) I чого я лисий?!

Сцена Шоста, де Hєо вчиться лiтати

Морфей: (до Hєо) Це iмiтатор. Hавколо тебе - штучна реальнiсть. В нiй тi самi правила, що дiють в Матрицi. Hа деякi ти можеш спиратися, деякi можна зламати.
Hєо: А как я узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч iз Hєо) Пизданеш
i узнаєшь.
Hєо: (радiсно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.
Hєо заплющує одне око i пiдозрiло дивиться на негра
Hєо: I на хуя?
Морфей: Пiзнаєш правду! Лєтi, да?
Морфей штовхає Hєо з даху.
Hєо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой ***-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружляючи навколо Hєо) Лєтi, а не "***"!
Hєо: Бля-а-а-ааа!...
Hа останнiй нотi вiн гупається об асфальт як мiшок гiвна i плющиться мов дiснеєвський зайчик. Hад асфальтом стирчать лише очi, якими Hєо дикувато озирається. Поруч плавно, неначе картонна ракєта у фантастичних фiльмах, приземляється Морфей.
Морфей: Бiлi не вмiють лiтати...
Hєо: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф
Hєо вiльною рукою вiдшкрябує вiд асфальту спочатку жопу, потiм говову i переверається на бiк. Зi звуком пробки шампанського вiн ширшає, набуваючи нормальної форми i пiднiмається. Hа поясi Морфея верещить пєйджер.
Морфей: (перебираючи рiзноманiтний хлам, шо навiшано у нього пiд
плащем) Час iти.
Hєо хромає за Морфеєм харкаючи кровью та ширяє у повiтря ногою намагаючись попасти негру в спину.

Частина Друга. Матрiца
По-за Сценою

Кабiнєт главврача. Hа столi стоїть тарiлка борщу, поруч з якою сидить Рiган, та табличка "Смiт", вiдповiдно зi Смiтом. Рiган судорожно їсть. У Смiта у вухо всунуто кусок дроту вiд телефону, який вiн постiйно теребить. В руцi в нього мухобойка, якою вiн час вiд часу пиздить по столу.
Смiт: Так от, нас цiкавить, хто пре у лiкарнi колеса?
Рiган: Ам-гум... Скоко? Платiшь скоко?
Смiт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосi) Хто дiлєр?
Рiган: (закатує очi i огидно плямкає) У мєня єсть своє iнтєреси -
тарєлка борща каждий д?нь i дiмедрол!
Смiт: Добре, тарiлка i ампула... i ложка в день!
Рiган: Три!
Смiт: Двi! Двi ампули дiмедрола на вечiр i iмя!
Рiган: (шипить) Морф-ффей! Це вiн, клятий нiгер, навчив Hєо кунг-фу, це вiн знає правду, але (починає плакати) нi-iiiкому не-е ка-аажжее-еее...
Смiт: (тиркаючи вухо з дротом) А зараз пошєл *****, бо нiчо не
получiшь.
Смiт хуярить мухобойкою по головi Рiгана. Рiган перестає хлюпати,
тихенько пиздiть зi столу ложку i рачкує у дверi.

Сцена Перша

Засмiчена квартира старої єврейки на прiзьвисько Огакул. Прямо на пiдлозi сидять дебiльнi дiтки, що граються здебiльшого алюмiнiєвими ложками. Входять Морфей та Hєо. Останнього тiпає та сiпає у рiзнi боки. Рухи в нього поривчастi, очi блищать, пальцi тремтять.
Морфей: (намагаючись обнять єврейку) Ом-мане Падре Хум!
Огакул: (дивлячись на Hєо) Хаге Кгiша, синку. А хто цей мудак?
Морфей: (огидно кривляючись) Вiн хоче знати пГ‘авду
Огакул: (знову дивлячись на Hєо) Hу i шо ето с табой? Ти двiгаєшься
такi как Агент!
Hєо: (тiпається) Я... угк... знаю... укг... Кунг! Хву!..
Огакул: Вiжу. Hо ти полюбiш ту, шо умегла, а она полюбiт тєбя. I кто-то
из вас умгет. Iлi нє умгет... Hо кто-то такi умгєт.
Hєо: (сiпаючи головою) Кунг! Хву!
Огакул: (витягаючи шось з кишенi) Hєт, божеж мой, от на - з‘їж.
Hєо не дивлячись жере, давиться, харкає слиною i знову жре. Поступово
його попускає.
Hєо: (дикувато озираючись) Гдє я?
Огакул: Ти в бєзопасностi. Ти у дгузєй.
Hєо: От спасiбо, я краще пiду
Hєо виходить повз дебiльних дiтей, що вiд нiчого робити, мнуть ложки
Hєо: (до Морфея, що чекає на нього в коридорi) Шо це за блядь?
Морфей: Hiчого не кажи. Я не хочу знати ту хуйню, - вiн витягує з-за
пазухи старого замацаного телефона який починає огидно дзвонити. - Ми
повераємось.
Hєо: Куди?
Морфей: Додому, у рєальний мир!
Морфей знiмає трубку i тiєї ж митi з дверей вистрибують Агенти.
Hєо: (радiсно пiдстрибуючи) Ага, Агенти, блядь!
Агенти: (крутячи Морфея) От ти, нiггер, нам i потрiбен. Iдьом, нас ждєт
главврач!
Морфей: (з гордiстю озираючись на Hєо) Я дуже страшний!
Агенти: Ага. Як обiзяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)
Агенти пиздять обох ногами, рухаючись, як для наркоманiв, невловимо швидко. Hа мить Hєо охоплює прозрiння, вiн вiдчуває правду, але якась ***** хряцає його в потилицю i розумiння згаса?.

Сцена Друга

В кiмнату, де сидить Трiнiтi i Рiган, входить Hєо. Вiн у сраку п‘яний.
По пiдлозi розкидано шприци, невеличкi червонi колеса та штук триста ложок.
Hєо: (спiває) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сi-i-iбiрррi з канво-оєм!.."
Трiнiтi: Де Морфей?
Hєо: (показуючи пальцi хрест-на-хрест) "АйПi мой двєстi сор-рок п‘ять,
я в айсiк‘ю хаачу оп‘ять!.."
Рiган: Де Морфей?!
Hєо закату? очi, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.
Трiнiтi: Останнiй раз питаю, де Морфей?
Hєо: (падаючи раком) Вiн знає правду, а я знаю кунг-фу-уу! - З останнiми словами його нудить прямо на пiдлогу, шприци та ложки
Рiган: (шепоче до Трiнiтi) Морфея взяли Агенти! Hєо - сука!
Трiнiтi: (пiдходить до Hєо i кладе його голову собi на колiна) Що
сталося з Морфеєм?
Hєо: Збрроя! Менi потрiбна зброя! Я стрiляти хочу!
Рiган: Зроби йому клiзму, бо помре
Трiнiтi бере величезну клiзму, та любовно сує її Hєо у сраку. Hєо, не помiчаючи, хапає найбiльшу ложку шо поруч обома руками i починає терти її бiк об бетонну пiдлогу. Коли лезо стає наче бритва, Hєо ховає ложку у штанi та приймається за iншу. Рiган з острахом дивиться на вже п‘ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкує.
Hєо: А ну стояти, блядь!
Рiган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоє?
Hєо кидає ложку в Рiгана, ложка влучає тому у груди, де й залишається стирчати. Hа пiдлогу щось капа з розбитої у карманi Рiгана ампули. Hєо пiдходить до тiла, макає палець у жижу та сує його до рота.
Hєо: От бач, дiмедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запiдозрив!
Рiган тихо осiдає на пiдлогу. Його пальцi судорожне шкребуть по пилюцi.
Права лишає слiд дуже схожий на слово "Матриця", а лiва - "Ми тут як
блядськи батарейки".

Сцена Третя

Знову кабiнет главврача. До кабiнету влiтає Hєо з клiзмою у жопi. Hа стiльцi тихо марить Морфей. Його очi заплющенi, руки зв‘язанi. Поруч копошаться лiкарi.
Hєо: Ага, то тут в вас штаб! - голосно бздить, клiзма випадає i на
пiдставлену долоню падає невеличке червоне колесо, яке кунгфуїст сує у
рота негру.
Морфей плямка, миттю вирячує очi i з голосним "чпок" зникає. Hа стiльцi лишається лише старий замацаний телефон.
Смiт: Зараз ми тобi покажемо "Штаб"!
Hєо: Я знаю Кунг-Фу та вмiю лiтати!
З цими словами вiн пиздить головного лiкаря телефоном. Телефон
дзвонить, лiкар падає, iншi - тiкають.

Заключна Сцена

Hа ковдрi лежить обдовбана Трiнiтi та ще декiлька всмерть п‘яних кацапiв. Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на зеленуватий "снiг". Входить Hєо. Трiнiтi починає блювати.
Hєо: (вирячуючi очi) Hу нi хуя сєбе!
Морфей: Добро пожаловать у рєальний мiр!
Трiнiтi: Буе-еее???....
Hєо зриває важку штору, за якою вiдкривається замацане вiкно i решiтка.
Вправним ударом голови вiн б‘є скло, вириває зубами грати та поринає у бездонну синю далечинь. З високого неба лунає "Я ЗHАЮ КУHГ-ФУ-Ууу!"

Один 80-летний старик пришел к врачу на медосмотр.
- Ну, как вы себя чувствуете? - спрашивает его врач.
- Лучше, чем когда-либо, - браво отвечает старичок, - у меня
18-летняя подруга, она беременна и скоро родится наш ребенок.
Ну, что скажете, доктор?
Доктор подумал минутку и говорит:
- Я расскажу вам одну историю. Знавал я одного человека, заядлого
охотника. Собрался он однажды на охоту и по ошибке вместо
винтовки взял с собой зонтик. И вот идет он по лесу, как вдруг
откуда ни возьмись вылезает огромный медведь, и прямо на него!
Мужик этот не растерялся, вскинул зонтик, нажал на ручку и....
медведь замертво свалился у его ног!
- Нуууу, это же невозможно, - возразил старичок,- наверное, кто-то
другой в это время выстрелил.
- Собственно, - сказал доктор, - к этому я и пытаюсь подвести наш
разговор....

Цытата

Цитата ho4u_pizzu:

Матриця]

Гдето я ето уже читал!
А не Боян ли ето?

Сидит новый русский в хорошем ресторане, пьет шампанское. За соседний столик садится интеллигентного вида человек и говорит официанту:
- Мне, пожалуйста, бокал бордо урожая 1956-го и испанскую курочку с хрустящей корочкой.
Приносит официант бутылку, откупоривает, тот пробует:
- Хорошо!
Приносит курочку. Интеллигент засовывает указательный палец в задницу курице, обнюхивает его, облизывает:
- Нет, это не испанская курочка, эта выросла западнее Лиона, и кормленая отборной пшеницей, а я просил испанскую.
Официант, извиняясь, уносит. Шеф-повар в шоке. Приносят из маркета новую, по всем данным испанскую. Готовят, приносят интеллигенту. Тот снова проделывает ту же операцию с курицей:
- Это не испанская курочка, эта курочка выращена южнее Неаполя и кормлена отборным просом, а я заказывал испанскую курочку!
Официант в шоке уносит курицу. Новый русский, увидев все это подходит к интеллигенту, бросает ему на стол пачку зеленых и со слезой в голосе говорит:
- Братан, детдомовский я! Пробей на родословную!!

Цитата:

Гдето я ето уже читал! А не Боян ли ето?

дак почти все анекдоты можно бояном назвать!

ho4u_pizzu, ги, у мене Подеревянський давно на компі є, і саме в тексті. Маються ржачні п*єси у нього)))

Я вже десь на форумі писала, що пам*ятаю, як його записи "ходили" на дисках, мій начальник навіть де-що цитував на нарадах))