Російський історик Ключевській небезпідставно вважав Андрія Боголюбського, князя Суздаля або Залісся, як називалася в ХІІ столітті сучасна Центральна Росія, першим власне російським князем. „З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену”, – писав російський історик Ключевський. Нещодавно від дня „виходу великороса на арену” минуло 850 років – 1156 року Андрій Боголюбський стає князем Залісся – Володимиро-Суздальського князівства.
З ХІІ століття нащадки старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава Великого (1125-1132 рр.) княжили переважно в Україні, та все ще періодично залежних від Києва Смоленську та Новгороді, а нащадки молодшого сина – Юрія Довгорукого – дедалі більш автономно керували в Заліссі (сучасній Московській та навколишніх областях Росії).
Чому ж така велика увага цьому князеві? Річ у тім, що до нього всі князі династії Рюриковичів традиційно вважали, що їхня Батьківщина ("отчина" – це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
Всі князі династії зобов‘язані були берегти цю землю, посилаючи дружини воювати на користь Києва навіть з тих земель, де степовиків ніколи й не бачили.
Літопис повідомляє зворушливу історію, коли князь Ростислав, онук Володимира Мономаха, який все життя княжив у далекому Смоленську, відчувши, що вмирає, сказав: "Не можу я тут лягти. Повезіть мене до Києва. Якщо мене Бог візьме в дорозі, то покладете мене, за отчим благословінням, у Церкві святого Феодора (у Києві). Якщо ж Бог відпустить недугу сю, то пострижуся в Печерському монастирі".
Коли іншого князя – сина Володимира Мономаха, прагнули вигнати з Русі і відправити до Курська, він сказав: "Я волю на своїй отчині смерть прийняти. Краще мені смерть з дружиною на своїй отчині і дідізні узяти, ніж Курське княжіння".
Саме Андрій Боголюбський, засновник села Боголюбово під Суздалем, та його нащадки, переступили цю традицію, якій всі князі династії Рюриковичів були вірні три століття – вважати Київ і Київщину своєю єдиною Батьківщиною.
Батько Андрія Боголюбського, Юрій Довгорукий, який майже все життя княжив у Заліссі, докладав усіх зусиль, щоб заволодіти Києвом. Однак Юрій Довгорукий був князем-невдахою – його тричі виганяв з Києва молодший від нього Ізяслав Мстиславич.
Син Юрія Довгорукого Андрій уже не хотів жити на Русі. „Пішли додому затепло, на Русі нам місця нема”, - казав він батькові, який, попри все, тримався мрії про Київ. Андрій Боголюбський, вихований усе життя в Суздалі, вже не вважав Русь своєю Батьківщиною. Тим більше, що він був сином половчанки, дочки хана Аєпи. Зовнішність суздальського князя, відтворена радянським ученим Герасимовим по його останках, досить характерна для походження князя. А на той час більших ворогів, ніж половці, у Києва і Русі не було.
Сам Андрій Боголюбській в боротьбі проти Києва постійно підтримував своїх родичів половців – основного ворога Русі.
Водночас, головною причиною опозиційності Суздальського Залісся проти Русі були не родинні зв‘язки князів з половцями, а природні геополітичні інтереси нового народу, який народився в Заліссі від сплаву фіно-угорських племен, під впливом церковнославянського мови та первинної київської адміністрації. До речі, назва Суздаль, як і більшість власних назв Центральної Росії, має фіно-угорське походження.
Кияни у відповідь теж не взлюбили Андрія Боголюбського. Через це, після того, як після смерті Ізяслава Мстиславича на княжіння у Київ таки потрапив Юрій Довгорукий, Андрій постійно сидів у фортеці Китай-город, що була на місці сьогоднішньої Китаєвої пустині, сьогодні – в межах міста.
Через те, що він жив у фортеці Китай-город та майже не виходив із неї, кияни й брати-князі прозвали його „Китаєм”.
Річ у тім, що слово „кита” староукраїнською мовою означає плетіння (звідси, наприклад, слово „китиця”).
Усі містечка-фортеці на Київських горах віддавна мали штучні укріплення, зроблені з переплетених дерев‘яних каркасів, заповнених землею. Залишки такої стіни від VI-VII століття вчені знайшли на Старокиївській горі, біля сучасного Історичного музею. Поверху такі стіни мали критий хід – заборола з бійницями. Ззовні стіна обмазувалася глиною (аби уникнути підпалу), та фарбувалася вапном (українські хати мали приблизно таку ж конструкцією стін). Вся фортеця виглядала білокам‘яною, сяяла на сонці і гарно увінчувала пагорби. За бойовими якостями така стіна не поступалася кам‘яній – каміння з пороків – камнеметів просто в‘язли в ній, тоді як кам‘яну стіну вони розбивали. Основним недоліком таких фортець була недовговічність таких стін, їх часто треба було лагодити.
Під час мандрівок у Монголію наші князі побачили велику китайську стіну, і назвали всю тамтешню країну звичною назвою – Китай.
В Україні „білокам‘яні” фортеці увінчували київські гори: Боричів, Старокиївську, Дитинку, Хоривицю, Щекавицю, а також Білгород (нині село Білгорода на околиці Києва), Вишгород, Родень, Витичів, Переяслав, та чимало інших українських міст – в тому числі й Китай-город, у якому закрився Андрій Боголюбський під час князювання в Києві його батька. Після смерті Юрія Довгорукого протистояння між киянами та суздальцями-„залішанами” тільки загострилося. Як пише літопис, суздальців було вибито в Києві та по всіх містах Русі.
У 1169 році князь Китай захопив Київ, відбивши його у Великого Київського князя Мстислава Ізяславича, сина головного ворога Юрія Довгорукого. Перед тим Андрій Боголюбський утік з Русі до Суздаль, викравши ікону Вишгородськой Богоматері, яка тепер в Росії називається Володимирською.
Захопивши Київ, суздальській князь влаштував небувалий розгром. Літопис пише: "І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в‘язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози бесперестанні. Це ж все зроблено за гріхи наші".
Літописець називає військо Андія Боголюбського „поганими”. Так у літописах називаються виключно іноземці, та й то язичники.
Після такого тріумфу князь Китай розперезався. Він навіть почав наказувати князям київської династії. Правда, отримав відкоша.
Андрій Боголюбській сказав Роману (сину саме того Ростислава, який їхав умирати до Києва): "Не ходиш ти в моїй волі з братами своїми, так піди ти з Києва, а Давид — з Вишгорода, а Мстислав — з Білгорода. А ось вам Смоленськ, їм і поділіться".
Очолив опір Мстислав. Як пише літопис, "Мстислав від юності звик не боятися нікого, а тільки Бога одного берегтися. І повелів він, Андрєєвого посла узявши, постригти [йому] перед собою голову і бороду, сказавши йому: "Іди ж до князя свого і скажи йому: "Коли ти з такими словами прислав не яко до князя, а як до підручної і простої людини, то що ти задумав, то і роби. Хай Бог розсудить". Андрій зібрав воїв своїх — ростовців, суздальців, володимирців, переяславців, білозерців, муромців, і новгородців, і рязанців, - і, порахувавши їх, знайшов, що їх п‘ятдесят тисяч. І послав він, сказавши їм: "А Мстислава, схопивши, не учиніть же йому нічого, а приведіть його до мене".
Як пише літопис, під Вишгородом "Мстислав ударився з полками їх, і потоптали вони середній полк, а інші супротивники, побачивши [це], оточили його, тому що Мстислав в‘їхав в них з невеликим військом. І тоді змішалися обидва, і велике було сум‘яття, і стогін, і крик сильний, і голоси невідомі, і видно було тут, як ламалися списи, і [чутний] був дзвін зброї, від великого пилу не впізнати [було] ні кінного, ні пішого".
Киянам допоміг луцкий князь Ярослав Ізяславіч, точніше слух про нього: "І прийшли в замішання війська їх, і, не дождавши світанку, в сум‘ятті великому, не маючи можливості утриматися, побігли через Дніпро, і багато їх топилося. І виїхав Мстислав з міста з дружиною своєю і, наздогнавши їх, дружина його ударила на обоз їх, і багато колодників вони захопили. Мстислав же багато поту утер з дружиною своєю і немало мужності показав з мужами своїми".
Цей розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 року.
Як пише вітчизняний літопис, "так повернулася вся сила Андрія, князя суздальського, а зібрав він всі землі, і безлічі воїв не було числа. Прийшли вони зарозумілими, а покірливими відійшли в доми свої. Сим так і збулося слово апостола Петра, який сказав: "Той, хто підноситься – змириться, а хто упокорюється — піднесеться".
У Заліссі, як це часто траплялося і в майбутньому, зовнішня поразка створила внутрішні проблеми для влади. Народ не пробачив їй провал у підкоренні інших земель. Незабаром після вишгородського поразки, 28 червня 1174 року Андрій Боголюбській був убитий змовниками, і тіло князя лежало на вулиці, поки народ грабував хороми. Примітно, що дорікати змовникам і ховати князя залишився тільки його придворний киянин Кузьмище Киянин. Так завершився життєвий шлях князя Китая – засновника Росії.
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
Лучшим правителем России в XX веке россияне назвали Брежнева
Лучшим правителем России в XX веке россияне назвали Леонида Брежнева, занимавшего пост сначала первого, а затем генерального секретаря ЦК КПСС с 1964 по 1982 годы. Об этом свидетельствуют результаты соцопроса, проведенного «Левада-центром», которые приводит «Интерфакс».
К Брежневу относятся положительно 56 процентов опрошенных, отрицательно — 29 процентов. Второе место занял Иосиф Сталин — его оценила положительно ровно половина опрошенных, и 38 процентов — отрицательно. Далее следуют Николай II (48 процентов за, 35 — против) и Никита Хрущев (45 процентов за и 35 против). Самый низкий положительный рейтинг у россиян — 5 процентов — имеет Владимир Ленин.
Антирейтинг возглавили Михаил Горбачев (его недолюбливают 66 процентов опрошенных) и Борис Ельцин (64 процента). В положительной части рейтинга оба политика получили чуть больше 20 процентов голосов.
МИД России признал некорректность высказываний российского генконсула в Крыму
Министерство иностранных дел РФ сочло некорректными высказывания российского генконсула в Симферополе Владимира Андреева о сотрудничестве крымских татар с нацистами в годы Великой Отечественной войны. Об этом 23 мая сообщает «Интерфакс» со ссылкой на сообщение ведомства.
Российский МИД отмечает, что понимает резкую реакцию, которую вызвали слова Андреева у крымских татар, устроивших напротив консульства акцию протеста. По мнению дипломатического ведомства, генконсул не учел болезненность этой темы и не сумел осветить ее достаточно взвешенно.
МИД отмечает, что крымские татары наряду с другими народами боролись с нацизмом. В то же время, считают в ведомстве, отдельным людям не всегда удавалось «сохранять личное мужество» и «принимать верные решения».
Андреев 21 мая заявил в интервью телеканалу ATR, что не рекомендовал российским летчикам идти на премьеру фильма «Хайтарма», посвященного депортации крымских татар. Он пояснил, что считает этот фильм искажающим правду о Великой Отечественной войне. По мнению Андреева, в фильме не была раскрыта тема сотрудничества крымских татар с нацистами, которое он назвал предательством. Генконсул добавил, что эти слова можно считать его официальной позицией в отношении крымских татар.
Слова Андреева вызвали на Украине резкую реакцию. В частности, крымские татары устроили перед российским консульством в Симферополе акцию протеста, угрожая забросать российского дипломата яйцами, а замглавы неофициального крымско-татарского парламента потребовал выслать генконсула из страны. Кроме того, обеспокоенность этими высказываниями высказал и украинский МИД, призвавший российскую сторону оценить степень корректности высказываний Андреева.
Депортация крымских татар в Среднюю Азию началась в 1944 году. Поводом для нее советская власть назвала случаи их сотрудничества с нацистскими оккупантами. Всего депортации подверглись около 180 тысяч человек.
Кримські татари таки змусили генконсула Росії подати у відставку
Генконсул Росії в Сімферополі Володимир Андрєєв заявляє, що не згоден із заявою МЗС Росії з приводу його висловлювань про кримських татар і залишає свій пост.
"Я залишаюся при своїй думці і кожному слові своєї думки. А заяву МЗС розцінюю як безпорадну, дурну і безпринципну, таку що ганьбить МЗС Росії", - заявив він агентству "Інтерфакс-Україна" по телефону в п‘ятницю.
"Вони виправдовуються за те, що я не говорив і, навпаки, не підтримують мене в тих позиціях, від яких відступати ніяк не можна. І взагалі за такі заяви треба карати всіх, хто їх пише, і хто дозволяє їх публікувати", - сказав він.
На питання про те, чи не є його позиція загрозою для його подальшої дипломатичної кар‘єри, Андрєєв зазначив: "Природно, я ставлю себе в положення, в якому продовжувати мою роботу тут не представляється можливим. Я йду".
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
Maplecroft, консалтинговая компания из Великобритании, рассмотрела ожирение как фактор, негативно влияющий на производительность труда. Отчет компании гласит: Россия оказалась на третьем месте среди стран, где ожирение плохо сказывается на экономике. В ту же группу «чрезвычайного» (по классификации Maplecroft) риска вошли Мексика, США, Египет и Южная Африка.
В своем исследовании компания рассмотрела состояние здоровья работников из 188 стран мира, установив, насколько сильно ожирение влияет на продуктивность. Учитывалось количество людей с избыточным весом, их процент от общей численности населения и динамика роста «массы тела» страны, а также показатели урбанизации и роста доходов. В результате Maplecroft пришла к выводу, что лишний вес влияет на производительность труда во всем мире, делая ожирение и экономической проблемой: сотрудники не выходят на работу из-за проблем со здоровьем, а государство вынуждено тратиться на здравоохранение. Например, только в США компании теряют на недостаточной продуктивности тучных работников по $153 млрд ежегодно.
Російські інвестори = політика випаленої землі "Був в Лисичанську Луганської області. "Російська содова компанія", яка в 2007-му році придбала Лисичанський содовий завод, в буквальному сенсі його знищила", -- пише в мережі Фейсбук відомий організатор "Податкового майдану" Олександр Данилюк.
"Зірвані та розібрані навіть корпуси. В такий спосіб було прибрано основного конкурента для російського виробника аналогічної продукції ОАО "Сода"(Башкортостан). І таких випадків безліч. Фактично відбувається свідома деіндустріалізація України, політика "випаленої землі".
Точно така ситуація в Прилуках на Чернігівщині, де за режиму Кучми росіянам було продано завод "Білкозин" -- унікальне у східній Європі підприємство по виробництву білкової оболонки для ковбас.
Схоже підприємство є у місті Луга Лєнінградської області РФ. Прилуцьке підприємство купили власники російського і, звісно, за кілька років довели його до банкрутства.
"Сіверщина" не раз писала про прилуцьку ситуацію, закликала туди політиків Валентина Наливайченка, Олега Ляшка, але вони нічого не змінили. На жаль, ця ситуація не стала предметом зацікавленості для Служби безпеки України.
siver.com.ua 8 червня 2013 року.
-----
Добавлено 9 июня 2013 г., 02:50:57:
Ми не раз чули від кацапів, що вони, мовляв, для України "братья-славянє". То мабуть саме так, як описано у замітці з Чернігова, на думку наших північних сусідів має поводитись брат із братом!
Такого "брата" з півночі навіть ворогу не побажаєш!
----- Добавлено 9 июня 2013 г., 03:17:21:
А про "Білкозин"... Завод у Лузі, що на Санкт-Пєтєрбургщинє, будували ті ж чехословацькі спєци, які будували і нащ "Білкозин". Навіть, якщо хто пам’ятає, наш завод офіційно називався "Білкозин-2", бо перший був той, що у місті Луга. І той завод, звісно, значно старіший за наш.
Тепер, з розвалом Союзу, вийшло так, що Білкозин та Білкозин-2 стали конкурентами на теренах колишнього сересера і у Східній Європі.
Що роблять наші закляті "братья-славянє"? Вони, користуючись економічним станом України, купують наш завод, ставлять сюди свій директорат, який мав у своєму складі одного-єдиного молодюсінького хлопця, який дійсно був профільним для Білкозину фахівцем і грамотним професіоналом. Він був головним технологом, здається. Всі інші - увага! - з колишніх старших офіцерів-підводників!!! Ну... і відповідні "понятія" у цих приматів від воєнщини - поєзд стой! раз-два!
Ті "підводники" для замилювання очей деякий час завод тримали на плаву! Вони досконало вивчили технічний стан нашого заводу, всі його економічні тонкощі та ділові зв’язки... А вже після того отримали відповідну вказівку з Росії... Все більш-менш робоче обладнання було вивезене до Росії, у Лугу, поступово туди ж перейшли і наші замовлення. Затим наш завод був просто тихцем розвалений! Як це все проходило, ми всі пам’ятаємо... недавні переведення на скорочений рабдень, затим масові "сокращєнія", непоодинокі страйки робітників, обіцянки директорату запустити завод...
В результаті - наш «Білкозин» став колом і лежить, а росіяни позбулися більш новішого і потужнішого за їхній завод конкурента!
Хоча навіть робітники заводу за результатами перших тижнів роботи під керівництвом "підводників" балакали між собою, що цей продаж росіянам приведе до повного розвалу заводу...
-----
Повідомлення редагувалося 1 разів. Останнє редагування: crok (9 червня 2013 р., 02:51:33)
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Андрей Кончаловский: Киевская Русь была разрушена татарами при помощи Московского княжества ...
Киевская Русь не коллаборацировала с Батыем, она была разрушена татарами при помощи Московского княжества. А в Московском княжестве были абсолютные коллаборационисты во власти, и они индоктринировали ордынский синдром в русское сознание.
Чернышевский замечательно написал, что в каждом из нас немного сидит Батый. Есть большой Батый в Кремле, под ним - еще десяток, тысячи, потом сотни тысяч Батыев, а потом - самые маленькие, но они - начальник паспортного отдела, лифтер - это тоже Батыи.
...
«Российский Давос» в этом году прошел на фоне эмиграции в Париж бывшего ректора Российской экономической школы Сергея Гуриева, а также официального признания РФ снижения роста ВВП в 2014 году до 3,7%.
Если в первом случае в российском обществе заговорили об интеллектуальной эмиграции, вспоминая «философские пароходы», то во втором - Москва уже не скрывает ухудшающуюся экономическую конъюнктуру в стране. Министерство финансов в открытую прогнозирует снижение запланированных на 2014 год доходов на 650 млрд рублей. При этом дефицит бюджета в 2014 году может превысить 1% ВВП.
По данным Минэкономразвития, с января по май текущего года рост экономики РФ составил всего 1,8% (в прошлом году за аналогичный период – 4,5%). Ложку дегтя в атмосферу форума добавили возгорание одного из павильонов, что оставило журналистов без интернета, а также затопление стенда группы Роснано.
Итогом Петербургского форума стало заключение соглашений на общую сумму около 300 млрд долл. При этом всего один контракт - между «Роснефтью» и CNPC - составил около 270 млрд долл. Именно он стал основным событием мероприятия, открывая новую эру в нефтяных отношениях России и Китая. По этому контракту 46 млн тонн сырой нефти будут поставляться в КНР в течение 25 лет. Таким образом, нефть в который раз подтвердила статус главного экспортного продукта России, а экономика страны снова продемонстрировала свой преимущественно сырьевой характер.
Пытается не отставать от нефти и российский газ. Одним из важных соглашений о сотрудничестве, подписанных на форуме в Санкт-Петербурге, стал проект «Ямал СПГ» между «НОВАТЭКом» и «Китайской Национальной Нефтяной Корпорацией» (CNPC). Последняя получит 20% в проекте, обещая взамен закупать не менее 3 миллионов тонн СПГ в год. То есть, Россия все ближе подходит к отмене исключительного права «Газпрома» на экспорт газа, а «НОВАТЭК», близкий к Путину, начинает интенсивное освоение конкурентного СПГ-сегмента с прицелом на Азию.
Кроме упомянутых соглашений можно отметить еще и подписание договора между «Газпромом» и «Electricite de France» о поставках газа по «Южному потоку», а также меморандум между Российским фондом прямых инвестиций и компанией «General Electric» о создании совместного предприятия по строительству объектов малой генерации для промпредприятий. (Тим самим Росія фактично визнає, що сама вже не в змозі створювати і виробляти сучасні промислові генератори!)
Политической новостью форума стали последние инициативы российского президента Владимира Путина. В частности, он предложил ограничить рост тарифов и накачку средств из национальных фондов в естественные государственные монополии. Также заявил об ускорении принятия документа об экономической амнистии.
Еще одним из новшеств Путина станет масштабное развитие инфраструктуры. Для этого выбраны три проекта (Центральная кольцевая автодорога, высокоскоростная железнодорожная магистраль «Москва-Казань» и модернизация Транссиба). До 2020 года на реализацию выбранных проектов из российского бюджета может быть выделено до 2 трлн руб., что выглядит фантастически на фоне ухудшающихся показателей экономики.
Неблагоприятным международным фоном Петербургского экономического форума стало глобальное падение мировых рынков, вызванное заявлением главы ФРС США о сворачивании в ближайшем будущем программы количественного смягчения. И американскую, и китайскую экономики, по прогнозам собравшихся на форуме экономистов, в скором времени ждут серьезные испытания.
Россия, как показал форум в Петербурге, так и не смогла избавиться от «сырьевого проклятия», увязнув в коррупции и удержании социальной стабильности. Не используя момент наиболее благоприятной внешней конъюнктуры для своего нефтегазового экспорта, Москва так и не решилась на реальную модернизацию экономики. Недавняя отмена Путиным распоряжения прежнего президента Дмитрия Медведева об обязанности госкорпораций перечислять средства в фонд Сколковского института науки и технологий фактически стала завершением попытки «медведевской» модернизации экономики. В то же время, альтернативной экономической стратегии своего развития нынешняя российская власть не сформировала. Разве что Евразийский экономический союз, который теперь становится последним шансом Путина на качественное обновление экономической системы страны.
Российский опыт замедления экономического развития должен стать уроком для украинских властей в сфере реформирования экономики. Не имея «нефтяного проклятия», Украина имеет хорошие шансы сбалансировать свою экономику и перевести ее в конкурентное измерение в новых глобальных реалиях. Эксперты подтверждают, что позитивное развитие сельского хозяйства, а также улучшение внешней конъюнктуры на мировых рынках металла и химической продукции сыграют позитивную роль во второй половине 2013 года. Впрочем, главным остается выбор экономической стратегии. Окончательно определившись до конца этого года с ключевым вектором геостратегического развития, Киев сможет оптимизировать ресурсную базу с конкурентоспособными сферами экономики. При этом создание выгодных для всех сторон правил игры может стать основной составляющей будущего успеха.
Роман Рукомеда, политический эксперт.
А в это время в зАмке у шефа...
Білоруські підприємці готуються до масштабних протестів проти Митного союзу
У Білорусі представники малого і середнього бізнесу заявляють про «попереджувальний страйк», який має пройти у четвер, з метою закликати країну вийти з Митного союзу.
Білоруським підприємцям тісно у МС
Голова мінської профспілки «Перспектива» Анатоль Шумчанка заявив, що форум білоруських підприємців вирішив почати збирати підписи для відповідної петиції, повідомляє Радіо Свобода. За словами голови спілки, правила МС запровадили без консультацій з підприємцями, інтереси яких вони заторкали. Як заявив Шумчанка, підприємці готові почати масштабні протести з 1 липня.
Митний союз, метою якого було спростити торгівлю між трьома країнами-членами, був створений у 2010 році. Російська влада заявляє, що кінцевою метою є створення до 2015 року Євразійського економічного союзу за прикладом Євросоюзу.
unian.net
----- Добавлено 25 июня 2013 г., 16:47:23:
Виробництво АН-70 гальмується через Росію
Росія відмовляється приймати технічну документацію, необхідну для початку виробництва військово-транспортного літака Ан-70.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це під час міжнародної наукової конференції «Російсько-українські відносини: реалії та перспективи», що відбувається у Москві, сказав президент – генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа. «Ми вели справи, й усе йшло нормально, але з жовтня минулого року російська сторона перестала приймати документацію, хоча був Казанський завод визначений для виробництва цього літака. Документація не приймається досі, хоча підписано рішення про серійне виробництво», - сказав Ківа. Він вважає, що це викликано «чиновницькими інтригами» й Росія втрачає більше.
За його словами, такі літаки є в Європі, США й Китаї, а в Росії аналога немає. «Ан-70 перевершує всі іноземні аналоги», - підкреслив Ківа. Генеральний конструктор нагадав, що місяць тому була зустріч віце-прем‘єрів Юрія Бойка і Дмитра Рогозіна, де було досягнуто домовленість продовжувати роботу, але питання про прийом документації не зрушилося з місця. «Питання початку серійного виробництва загальмовано», - сказав він.
Він підкреслив, що в РФ віддається перевага модернізованому літаку Ан-70, проте цей літак не може через свій переріз фюзеляжу перевозити всі види техніки. «Є 21 найменування обов‘язкової техніки, яка повинна перевозитися літаком. Іл-76 – може перевозити лише 9 видів техніки, тобто 45%», - сказав Ківа. Він також підкреслив перевагу - крім того, що Ан-70 може перевозити всі види техніки, він готовий сідати на грунтові майданчики й підвозити військову техніку безпосередньо до місця бою. Ківа зазначив, що історія реалізації Ан-70 - сумна й ходить по колу залежно від політичної кон‘юнктури. Він нагадав, що на початку 90-х було підписано угоду про реалізацію цього проекту ще прем‘єрами Віктором Черномирдіним і Леонідом Кучмою. Пізніше в 2006 році за ініціативою головкому ВПС Росії російська сторона вийшла з проекту й повернулася до його реалізації в 2009 році. Як повідомляв УНІАН, Україна спільно з Росією реалізує кілька проектів із виробництва літаків лінійки «Ан». Зокрема, Ан-148/Ан-158, Ан-140, також йдуть роботи з початку серійного виробництва літаків Ан-70 і Ан-124.
unian.net 25.06.2013 16:26
Від себе додам для розуміння процесів хитрування Росії у цьому питанні: український Ан-70 є прямим конкурентом російського Іл-76. І він його "переграє" за всіма параметрами на десятки років вперед! Адже росіяни ніколи не вміли виробляти важкі транспортні літаки! Тому, хитруючи з Ан-70 вони намагаються оформити відносини так, щоб у результаті Україна передала Росії всі, навіть інтелектуальні права на Ан-70 - фактично передала всі свої ноу-хау і технології створення важких транспортних літаків! Затягуючи процес виробництва літака Ан-70 Росія тим самим намагається "поховати" цей перспективний літак і створити всі умови для виробництва і продажу Іл-76.
-----
Повідомлення редагувалося 1 разів. Останнє редагування: crok (25 червня 2013 р., 15:57:57)
Перегляд теми: 'ПРАВДА ПРО РАСЄЮ (ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ)'
OLEX
З Новим Роком!
madmay08
Зальотний
– це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
