На праздновании очередной годовщины великой Победы над фашистской Германией наш Президент поздравил ветеранов ОУН-УПА на ряду с ветеранами красной армии.Был ли он прав, ведь ветераны Красной армии не скрывали своего возмущения на этот счет....вобщем давайте вскажемся
(только большая просьба не переходить на персоналии(Ющенко и иже с ними), а говорить по делу

LIZARD, показуй бігом фотку баскетболістам, хай (якшо повірять) бігом з квітами вилітають поклони бить!

Імперсько-совіцькою пропагандою завжди настирливо нав’язувалась думка про те, що ОУН-УПА - явище суто "западенське", "галичанське", для всієї України невластиве і навіть вороже. Але брехливість цієї пропаганди в одну мить спростовується при погляді на документи КДБ, які й досі дехто з колишніх і у нас і, особливо, у Росії намагається приховати! Ну... нехай не приховати, то, принаймні, максимально утруднити доступ до них...

Дніпропетровщину свого часу дуже добре зросійщили, запідозрити її у проукраїнських настроях дуже важко. І ось що виявляється...

ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ ІСТОРИКИ ВІДКРИВАЮТЬ МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ УПА

Вийшло друком нове дослідження про діяльність місцевої ОУН-УПА в часи другої світової війни «Дніпропетровська ОУН у боротьбі з німецькою окупацією». Автори дослідження – місцеві історики – відшукали матеріал для видання в розсекречених архівах СБУ та ФСБ. Один із результатів дослідження – те, що дніпропетровська ОУН була досить численною. Науковці відшукали інформацію про понад 700 людей, які входили до організації.

Укладач нової книги, історик-дослідник Юрій Щур вивчає рух опору в краї понад десятиліття. Особлива увага – 40-им рокам минулого століття і Українській повстанській армії. Дніпропетровськ, каже історик, можна вважати столицею ОУН-УПА на Півдні України. Підстави для цього, зокрема, дають нині розсекречені таємні звіти німецьких спецорганів, котрі займалися знищенням українського підпілля.

«Якщо брати Південь України, то Дніпропетровськ за кількістю членів і за активністю діяльності справді був столицею ОУН. Все замикалося на Дніпропетровську. І саме ця організація, дніпропетровська обласна, була найпотужнішою на Півдні», – розповідає дослідник.

Кілька тисяч ОУНівців Дніпропетровщини – міф чи реальність?

Наразі називають різні цифри членства місцевого населення в ОУН. Юрій Щур стверджує: мова може йти про кілька тисяч підпільників. Імена і біографії понад 700 з них вже встановлені. Є також списки симпатиків організації. Історики контактують з родичами людей, із нечисленними живими підпільцями, отримуючи інформацію з перших рук..

«Деякі учасники, які були в ті часи школярами, молодими, вони досі живі. І мені вдалося поспілкуватись з ними. Також підтримується зв‘язок з родиною керівника ОУН крила Мельника на Дніпропетровщині Самотовки», – каже історик.

У перебігу дослідження науковці виявили багато цікавих фактів. Зокрема, про те, як ОУНівці з Галичини розгортали підпілля у Дніпропетровську, цілком зросійщеному на той час. За спогадами очевидців, навіть українська мова з галицизмами в тодішньому місті сприймалася з великим подивом і нерозумінням, дехто вважав її за польську.

«Біла пляма» – периферійні організації ОУН

А втім, в історії ОУНівського підпілля на Дніпропетровщині, кажуть науковці, ще безліч «білих плям».

«Залишається ще дуже багато неопрацьованих карних справ проти ОУНівців та упівців Дніпропетровщини. Вони залишаються в архівах колишніх радянських спецслужб, зокрема, в СБУ. На відміну від керівних організацій, ще не дуже досліджені периферійні структури підпілля», – констатує Юрій Щур.

Дослідження діяльності ОУН-УПА на Дніпропетровщині активно провадять з 90-их років. До браку матеріалів для вивчення, кажуть історики, додається ще й проблема неготовності суспільства до об’єктивної інформації про ОУН.

Юлія Рацибарська

-----
Добавлено 6 апреля 2010 г., 15:04:19:

Основна частина архівів НКВД-КДБ при розвалі сересер була дуже хутко Росією вивезена з території України. До речі - разом із активами Ощадбанку! Висловлюючись людською мовою - нагло вкрадена! І з тих пір Росія чинить страшенний опір щоб не допустити до них істориків і будь-яких дослідників, особливо - українських.

Як бачимо - Росії є що приховувати! Адже вивчення цих матеріалів доведе злочинну суть сересер, а Росія ж, як відомо, самочинно проголосила себе його правонаступницею. Відкриття матеріалів тих років кардинально змінить розуміння історичних подій на теренах колишнього сересер.

“Волинська різанина” – виставка правди, напівправди та відвертої брехні
Інформація про відкриття у Києві виставки “Волинська різанина: польські та єврейські жертви ОУН-УПА” широко рекламувався в пресі, навіть на УНІАНі висіло оголошення про її відкриття.

Було зрозуміло, що йдеться про Волинську трагедію, одну з найбільш драматичних сторінок українсько-польського конфлікту, але дещо різала вухо назва. Науковці та інтелігенція України та Польщі змогли примиритися на цій важкій історії, Україна та Польща спільно видали сім томів документів, у тому числі й щодо подій на Волині. Ці події називають трагедією, драмою, селянською війною, але не різаниною... Тому оця червоно-чорна реклама відштовхувала.

Я подзвонила Володимиру В’ятровичу, колишньому директору архіву СБУ часів президента Ющенка, який відкрив цей архів для громадян України та науковців світу і якого було звільнено з приходом до СБУ нового керівника Валерія Хорошковського, головному фахівцю у темі ОУН-УПА (нема в Україні людини, яка б увібрала більше, ніж він документо-годин на тему ОУН–УПА) і запропонувала йому подивитися разом цю виставку. Володимир В’ятрович сказав, що він вже її дивився, але згодився провести мені додаткову екскурсію...

– Володимире, то чому вас звільнили із СБУ? СБУ закрило архів від зайвих очей і тепер займатиметься не інформаційною безпекою, а чимось приємнішим, наприклад, безпекою газових потоків пана Фірташа? – запитала я натякаючи на стару справу, коли рік тому у якості заступника СБУ Валерій Хорошковський боронив РосУкрЕнергівський розмитнений газ, право власності на який нібито було переоформлене на уряд України.

– Це було прогнозоване звільнення, - дипломатично відповів В’ятрович. - Хоча шкода, найголовніше, що цікавить Росію: історія, її версія історії. Єдиний спосіб проти нав’язувань та провокацій було: відкрити архів. До речі, поки вас не було, до мене підійшли охоронці, попросили перевірити сумку.

На другому поверсі Українського дому нас знову зупинила охорона (як з’ясувалось пізніше, співробітник міліції), яка хотіла подивитися в сумку В’ятровича.

– Шукаємо пояс шахідки? – продемонструвала я свою сумку та посвідчення журналіста. – Чи коктейль Молотова?

Охоронець тяжко зітхнув та пропустив нас.

Ми зайшли в зал, де були розвішані експонати, стенди, із надписами жертв та фотографій. Вглибині залу постійно крутили документальний фільм, де розповідали про жорстоких українців.

– Дуже цікава назва. Виставка називається “Волинська різанина: польські та єврейські жертви ОУН-УПА”. Давайте розберемо назву, - запропонував В’ятрович. - “Волинська різня”, це термін який використовується польськими істориками та публіцистами до подій літа 1943 року, коли польсько-український конфлікт сягнув апогею, коли були масові випадки вбивства цивільного населення, як з польського так і з українського боку, і це тривало до літа 1943 року. Виставка ж реально стосується періоду 1941-1947 років.
Це - не єдина невідповідність заявленому буклетові. Крім того, тут пишуть про єврейські жертви ОУН-УПА у волинській різанині. Нагадаю, що волинська різня, це є липень 1943 року, тоді коли знищення єврейського населення німецькими окупаційними силами було завершено. І тому казати про нібито участь ОУН-УПА у знищенні євреїв було безпідставно.

Ми підійшли до стендів, і Володимир В’ятрович звернув мою увагу на таке.

- Назва виставки “Волинська різня”. Натомість, ми бачимо стенди, які на чотири п’ятих представлені не Волинню. Це Галичина, Надсяння та інші землі. Подивіться, який територіальний принцип взято за основу виставки. Береться територіальна одиниця і по ній на стенді розміщається той чи інший матеріал. Але за основу взятий не той адміністративний поділ, який був у 1943 році, саме коли був конфлікт, і не 1945-47 роки, коли конфлікт продовжувався. Тобто це не радянський або німецький поділ. За основу взятий адміністративно-територіальний поділ Західної України до 1939 року. Тобто вони підкреслюють, що Львів - це Львівське воєводство, що Бібрка - це Бібрський повіт Львівського воєводства, нагадуючи, що це землі Польщі.
Цю виставку не представляють поляки, її представляє невелика маргінальна частина польського суспільства, яка не сприймається самими поляками. Це люди з так званого Кресов’яцького середовища, які вимагаються повернення територій України до Польщі. Тому мені дивно, що ця виставка відбувається за ініціативи народного депутата України Вадима Колєсніченка. Нардеп України з Криму привозить до Києва виставку організації, яка висловлює свої претензії до України. Це вже мало би бути підставою для вивчення СБУ.
Повний текст: http://unian.net/ukr/news/news-371605.html

Кожна нація з трепетом і шанобливо-уклінно відноситься до своїх героїв, які боролися за свободу і незалежність. Це аксіома.
Лише для яничар це питання болюче. Воно підкреслює їхню ущербність, вони шукають оправдання свого падіння самі перед собою, - і не знаходять. Тоді в злобі поливають своїм бридким лайном праведників своєї нації. І не матимуть вони ні відради, ні душевного спокою - поки не покаються перед своєю Ненькою Вітчизною. Покайтесь, стане легше - Вітчизна не кровожадна, але поспішіть, бо в часи Герцю не буде вам, яНИЧАРИ прощення.
А Героям слава!

ЮЩ - АДВОКАТ ДЬЯВОЛА!!!

Цитата:

Ющенко подал аппеляцию на решение Донецкого суда по Бандере... Третий президент Украины Виктор Ющенко подал апеляционную жалобу на постановление Донецкого окружного административного суда, которым этот суд признал противоправным указ от 2 апреля 2010 года о присвоении Степану Бандере звания героя Украины., Об этом сообщили в пресс-службе партии "Наша Украина"в понедельник. Ющенко считает, что решение Донецкого окружного административного суда не отвечает требованиям действующего законодательства и потому должно быть отменено. Как сообщалось, 2 апреля Донецкий окружной административный суд признал противоправным и подлежащим отмене указ президента Виктора Ющенко от 20 января 2010 года о присвоении Степану Бандере звания Героя Украины. Истец по делу - адвокат Владимир Оленцевич в ходе судебного заседания заявил, что согласно законодательству Украины звание Героя Украины может получить исключительно гражданин Украины. По его мнению, Бандера не является гражданином Украины, поскольку умер в 1959 году, то есть до 1991 года. Таким образом, по мнению Оленцевича, президент Ющенко превысил свои служебные полномочия. Коллегия судей согласилась с мнением истца и подтвердила, что "лица, которые умерли до 1991 года, не могут являться гражданами Украины и решила иск к президенту Украины о присвоении звания Героя Украины Степану Бандере удовлетворить, указ признать незаконным и отменить его".

Интерфакс-Украина.

В Луганске пройдет фотовыставка, посвященная жертвам ОУН-УПА
6-12 мая 2010 года в г. Луганске, в помещении Галереи искусств Луганского областного художественного музея пройдет документальная фотовыставка «Волынская резня – польские и еврейские жертвы ОУН-УПА».

Как сообщает пресс-служба Всеукраинской общественной организации «Правозащитное общественное движение «Русскоязычная Украина», на выставке будут представлены фотокопии оригинальных фотографий и документов из государственных польских архивов и частных коллекций. Собрание из более чем 4 000 документов, 59 планшетов, а также карты обосновано доказывают факты геноцида и преступлений против человечности, совершенные ОУН-УПА против польского, еврейского, украинского, русского и ромского народов. Данная выставка стала первой в Украине, предоставляющей возможность ознакомится с правдой о трагических событиях «Волынской резни», на основе исторических и архивных документов. Выставка уже экспонировалась в г. Киеве 8-10 апреля 2010 года.

Выставка уже прибыла в Луганск и будет проходить в помещении Галереи искусств Луганского областного художественного музея по адресу: г. Луганск, ул. Шевченко, 4, 6-12 мая 2010 года, с 9.00. до 17.00.

Пресс-конференция и открытие выставки состоятся в выставочном зале Галереи в 11.00, 6 мая 2010 года. В пресс-конференции примет участие Народный депутат Украины, глава Совета Всеукраинской общественной организации «Правозащитное общественное движение «Русскоязычная Украина» Вадим Колесниченко, руководители Луганского областного совета и Луганской областной администрации.

Организаторами экспозиции являются ВОО «Правозащитное общественное движение «Русскоязычная Украина» (Украина), а также Общество Увековечения Памяти Жертв Преступлений Украинских Националистов (Польша).

Приглашаем всех заинтересованных историков, журналистов, экспертов, граждан ознакомится с выставкой и присоединится к профессиональной дискуссии о трагической правде Великой Отечественной войны.

Табачник проколовся на передачі Шустера
Міністр назвав Буковинський курінь оунівським.
Над учасниками хатинських подій відбувся судовий процес ще у радянській Білорусії 1986 року. Вони отримали належне покарання. Так-от на офіційному сайті хатинського музею написано наступне:

“118 полицейский батальон был сформирован в 1942 г. в Киеве из кадровых офицеров и красноармейцев, которые согласились сотрудничать с оккупантами, прошли спецподготовку в различных школах на территории Германии, одели немецкую форму и приняли военную присягу на верность Гитлеру.

Сделав этот шаг — они предали Родину. В Киеве батальон “прославился” тем, что с особой жестокостью уничтожал людей в Бабьем Яру. Это послужило лучшей характеристикой для отправки карателей в декабре 1942 г. в Белоруссию.”

Помітьте: жодного слова про ОУН чи УПА. Йдеться лише про перевертнів з числа Червоної Армії. І про їхні злодіяння в Бабиному Яру тут також сказано. Це визнав ще радянський суд. Цей матеріал висить на офіційному міністерському сайті в Білорусі, де президентом є "радянський” романтик Лукашенко.

Ідеться лише про перевертнів з числа Червоної Армії. Це визнав ще радянський суд

Табачник не вперше через поодинокі приклади чи кількох негідників дозволяє собі паплюжити усіх без винятку вояків УПА.

Львівська міськрада присвоїла лідерам ОУН-УПА Степану Бандері та Роману Шухевичу звання „Почесний громадянин міста Львова.

Таке рішення було прийнято під час засідання сесії Львівської міськради 7-го травня.

Відзнаки про присвоєння Степану Бандері та Роману Шухевичу звання почесних громадянин міста Львова буде передано до Львівського історичного музею.

Я родился в Крыму. Сейчас живу в Киеве. Мой дед участвовал в освобождении г.Прилуки. Признавать участников "ОУН-УПА" ветеранами или героями недопустимо. Наши деды, непосредственные участники всех событий, никогда бы этого не допустили.

Голумбовский (гость), а як бути тим у кого діди були на стороні ОУН-УПА?